Роком заснування Житомира вважається 884-й. Як свідчить легенда, свою назву місто отримало по імені дружинника київських князів Аскольда і Діра – Житомира, котрий як будь-то відмовився служити ворогам князів, сховався в лісах і поселився на скелі в місці злиття рік Кам’янки та Тетерева. За іншою легендою, розповідається, що тутешні мешканці спрадавна торгували хлібом і жили мирно. Є свідчення того, що в старовину навіть в центрі міста сіяли жито, ячмінь, стояли вітряки де мололи зерно. Про місто говорили: «Мир і жито», «Мир Житичів». Є ще один варіант походження назви міста – це скорочена форма від «животомир», - символ мирного, спокійного життя.

Полісся... Чарівний, мальовничий куточок на північному заході України. Оспіване піснями і народними сказаннями, воно й зараз надихає художників і письменників. У цьому поетичному краї, на скелястому березі ріки Тетерів, й розташований стольний град Житомир.


Житомир... У самій назві цього древнього міста символічно переплітались слова "жито" й "мир", у яких відображалось прагнення людини до праці й мирного життя. Свідоцтвом миру та згоди є герб Житомира - гостинно відкриті міські ворота.

Житомир - великий транспортний вузол України. Місто здавна стояв на важливому шляху з Києва на захід - Брест-Литовському. Тепер ця дорога європейського значення Київ - Варшава. Через місто також проходять дороги Мінськ - Ізмаїл, а також місцеві дороги на Хмельницький, Сквиру. Залізниці з'єднують Житомир з Києвом, Москвою, Санкт-Петербургом, Сімферополем (з 1 червня по 31 серпня), Одесою, Харковом, Кишиневом, Хмельницьким, Вінницею, Мінськом, Вітебськом, Барановичами. Із Житомира приміські поїзди слідують в Коростень, Фастів, Новоград-Волинський, Козятин (через Бердичів), а також до Коростишева.

Андрушівка - районний центр у Житомирській області, з населенням близько 11 тисяч чоловік і цікавою історією. Звичайно, це не Бердичів і не Житомир, але віком понад 300 років може похвалитися не кожне місто.

Колись Андрушівка була селом, приписаним до Котельні, замку і місту. Сама ж Котельня, або Котельніч (Котельниця) мала ще в домонгольські часи дерев'яну фортецю. Перша згадка про місто датована 1143 роком. І до цих пір видно оборонні вали старовинного городища. Особливо помітно це при огляді з боку костелу Антонія Падуанського.

У кінотеатрах на вулиці Михайлівській тапером підробляв ніхто інший, як відомий композитор і піаніст Віктор Косенко. У той час він тільки починав свій музичний шлях і відчуваючи матеріальні труднощі, не упускав можливості підробити. Проте для нього це була не просто підробіток, Косенко ставився до справи з повним професіоналізмом. Він вкладав у цю роботу всю душу.

Терещенки - заводчики, меценати і магнати - мали в Україні далеко не одне і навіть не два помістя. Турчинівка - одне з них. Воно належало дочці Федора Терещенка, Наталії. Отримавши його в посаг до весілля з Сергієм Уваровим, двадцятирічна дівчина стала власником не тільки цього палацу, а й навколишніх земель. Сергій Уваров, дарма що не був багатієм, став пізніше головою дворянства Бердичівського повіту. Тим самим Терещенки поріднилися з генералом Раєвським і Ломоносовим. Ось такі шлюби і зміцнювали сімейства в той час.

Одна з перших чеських колоній Житомира з'явилася в XIX столітті, в передмісті міста - Крошні (в'їзд зі сторони Коростеня). У 1878 році два чеха Богдан Янса і Йосип Махачек створили на річці Кам'янці "Слов'янський пивоварний завод"

Перші відомості про Івницю датуються 1584 У другій половині XVIII ст. це було досить велике торговельно-ремісниче містечко з населенням понад 3 тис. жителів, в 1761 р. навіть отримало привілеї від польського короля Августа III. Тоді в містечку були церква, костел і каплиця, синагога і єврейський молитовний будинок, школа і два тартака. У другій половині XVIII ст. тут на пологому лівому схилі річки закладається добре спланований ландшафтний парк з традиційною системою ставків зі шлюзами. Як було прийнято в ті часи, парк створювався як антураж садибного комплексу. За іронією долі від садиби до цього часу зберігся лише фрагмент в'їзних воріт та руїни башт з бійницями, стилізовані під сторожові. Позбавлений довгі роки догляду, парк перетворився на дрімучий. Замість розпланованих алей місцеві жителі протоптали стежки, але, незважаючи на це, парк не втратив своєї романтичної привабливості. Тут на площі 14 га росте близько 45 видів дерев і чагарників, серед яких переважає ясен, ялина (зустрічаються дуже великі старі екземпляри), липа, клен. У парку збереглося близько 800 дерев, вік яких перевищує два століття.

Большинство имеют представление о таком городе Украины, как Коростень, что это райцентр Житомирской области и довольно таки крупный железнодорожный узел, но не все знают, что этот город является одним из самых древних городов в Украине.

Коростень имеет достаточно много исторических достопримечательностей, но остановимся мы на Ольжиных купальнях.

Ольжины купальни располагаются в центральной части города и городском парке отдыха и культуры имени Островского рядом с древнерусским городищем. Примерная площадь купальни составляет 100 м2, куда входят не только река Уж, но и ее скалистые берега. Купальня представляет из себя два огромных брыла розового гранита, в которых полуприкрытые водой овальные углубления.