Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaСело Мокренщина Черняхівського району.
27 липня 2009
Село Мокренщина розташоване в західній частині району за 9 км від районного та 32 км від обласного центрів. Загальна площа населенного пункту 96 га. До 1968 року село було центром Мокренщинської сільської ради, якій було підпорядковане с.Пекарщина.
Про село в архівних документах згадується в акті від 7 травня 1610 року про відокремлення володіння князя Януша Осторожського волості Нільської ( що займали тоді села Івановичі, Грушки, Новопіль і Зороків ) від володіння Стефана Немирича волості Черняхівської, в склад якої входили села Статів (тобто Славів), Селянщина, Мокренщина, Горбаша, Троковичі. Таким чином Мокренщина належала Київському судичу Стефану Немиричу. Старожили пояснюють, що назва с. Мокренщина походить від місцевості,що має низинний заболочений характер, на якій росте рослина за назвою місцевих жителів-«мокрець».
Село Пекарщина Черняхівського району.
27 липня 2009
Село Пекарщина, центр Пекарщинської сільської ради, розташоване на берегах річки Тро¬стяниця в західній частині Черняхівського району за 12 кілометрів від районного та 35 кілометрів від обласного центрів. Загальна площа села - 143 га.
Пекарщина відома з другої половини 17 століття. Але люди тут жили значно раніше, про що свідчать могили слов'янського періоду, які видніються на старому кладовищі, розміщеному на півдні села. Існує дві версії походження назви села. Одна з легенд говорить, що засновниками поселення були пекарі. Вони випікали запашний хліб для чумаків, які везли товари шляхом, що проходив через село та з'єднував Житомир з Горошками. За іншою легендою назва села Пекарщина походить від слова «Бекарщина». За селом є невеликий горб, який називають Бекарева гора. На цій горі стояв маєток пана Бекара. Вся земля, що належала панові, звалася Бекарщиною. З часом в слові «Бекарщина» літера «Б» змінилась на «П», так утворилась назва села - Пекарщина. Ця назва не змінювалась, а завжди залишалась сталою.
Село Очеретянка Черняхівського району.
26 липня 2009
Очеретянка відома з другої половини XVII століття. Ще в 1640 році це село іменувалось, як Воров. Про походження села Воров існує в народі дві легенди. Одна з них говорить, що село Воров походить від того, що наші предки в минулому займалися виготовленням ворохів (мішків). «(Це записано зі слів 90-річного жителя села Вакуловича Сави в 1957 році.)» Друга легенда говорить, що колись на території села Ворова росли дрімучі ліси і ніяких поселень не було. А в селі Бежів, Черняхівського р-ну жив поміщик і за злодійство вислав вора-кріпака в дрімучий ліс де побудував йому землянку. Біля його поселення почали оселятись інші селяни-кріпаки . З роками це поселення розширювалось і почало називатись Воров. (Із запису (в 1957 р.) слів старожила Вакуловича Івана). І ще із розповідей старожилів відомо також, що територія де розташоване село, знаходилась під густими лісами. А понад селом пролягав старий шлях, який сполучав південь з Петербургом. Тим шляхом, на Петербург, навіть проїжджала цариця Катерина II.
Село Івановичі Черняхівського району.
26 липня 2009
Івановичі - село у Черняхівському районі Житомирської області. Воно входить до складу сільської ради, центром якої є село Новопіль. В архівних документах К.Івановичі вперше згадується 1892 році. «Колонія Івановичі була розташована біля витоку річки Ірша, до 1923 року була в складі Пулинської волості Житомирського повіту. Від Житомира 38 верст, до поштової станції Черняхів 15 верст, залізничної станції Бердичів 80 верст, села Новопіль 8 верст». З 30-тих років 19 століття розпочалась інтенсивна іноземна колонізація Волині. Царський уряд і поміщики, яким не вистачало робочих рук сприяли цьому. Вихідці зі Східної Прусії створили колонію Івановичі. Можливо назва колонії походить від імені батька поміщиці Ольги Іва¬нівни Браунштайн. Німці одержали великі земельні наділи, значні кошти для господарських робіт та будівництва, на 50 років були звільнені від податків і повинностей, на 100 — від військової служби. Для свого розселення німці займали ліси і болота, осушуючи та угноюючи ці землі вони робили їх родючими. Свої ґрунти німці засівали переважно житом, пшеницею, ячменем, саджали картоплю, сіяли мак. Головне джерело прибутку німецькі колоністи вбачали в розведенні сви¬ней, великої рогатої худоби. Колоністи мали високі сільськогосподарські знання. В колонії був вітряк німця Штоппа, який стояв на сколобівській дорозі і населення навколишніх сіл мололи тут зерно, діяла пекарня, стояв протипожежний будинок (головним пожежником був чех).
Село Окілок Черняхівського району
26 липня 2009
Окілок - село у Черняхівському районі Житомирської області. Воно входить до складу сільської ради, центром якої є село Новопіль. В архівних документах село Окілок вперше згадується у 1880 році, як чеське село Okolek. Група чехів викупила частину «недвижимого имения» в слободі Окілок, яка належала поміщиці Браунштайн. Куплено 596 десятин землі за 19 тисяч рублів в золоті. Ця група чехів складалась із 19 хазяїв, кожен купив стільки, скільки мав грошей, до списку купців входили: Олександр Покорні, Иосиф Шут, Іван Кутек, Йосип Книтель, Іван Крейза, Франц Покорні, Йосиф Шлєгр, Матей Сладек, Франц Лукавський, Иосиф Седлачек, Франц Крейза, Адольф Врбата, Карел Арбата, Іван Ланк, Франц Фіксл, Йосиф Андрее, Алойс Сіржінек, Йосиф Достал, Вацлав Котвалд. Одна з вулиць села називалась Замецька, центральна вулиця села називалась Пулинська. Назва села Okolek виникла тому, що купці-імігранти будували свої будинки край лісу, а це на чеській мові значить Okolek. Так і назвали село. Пізніше назва села була змінена на Окілок.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад