Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaСело Новопіль Черняхівського району.
26 липня 2009
Новопіль - село у Черняхівському районі Житомирської області. Воно розташоване біля витоку річки Кам'янки (лівої притоки Тетерева) за 16 км від найближчої залізничної станції Дубовець, за 16 км від районного центру Черняхів і залізничної станції Горбаші, 25 км - від обласного центру м. Житомир.
Дата заснування села Новопіль невідома. Воно згадується в архівних документах за 1618 р. і належало Янушу Острозькому. Потім воно перейшло до Януша Сангушки, від останнього - до Людовика Куровського.
Клітищенська сільська рада Черняхівського району.
26 липня 2009
До складу Клітищенської сільської ради входять два населені пункти: село Клітище і село Плехів.
Село Клітище розташоване від районного центру смт.Черняхів на відстані 8 км та від обласного центру м. Житомир на відстані 33 км. Населення складає 386 чоловік, в тому числі по селу Плехів - 91 житель, по селу Клітище - 295 чоловік. Назва села Клітище походить від слова „Клетень". За свідченнями найстарішого жителя села Клітище, 1889 року народження Поліщука Івана Йосиповича на місці сучасного села був ліс. Перше поселення, яке виникло займалося випалюванням деревного вугілля. Дану терито¬рію серед лісу почали називати Кліткою, а пізніше поселення - Клітище.
Село Іванків Черняхівського району.
26 липня 2009
Село має дворів -120,населення - 250 чоловік.
Іванків в архівних документах згадується за 1866 рік. Там вказується, що в селі на той час було 14 дворів, в яких проживало 53 чоловіки. Площа землі в кількості 183 десятини належала поміщику Казиміру Івану Юрійовичу. За легендою розповідається, що володів селом пан Іван. Люди любили і шанували пана, але він мав одну „ваду"- любив грати в карти. Так трапилось одного разу пан Іван сильно загрався в карти, що програв все, а про невеличкий хутір, що йому належав забувся. А люди його ще довго пам'ятали і коли проїжджі запитували в хуторян, чий це хутір, то селяни відповідали: Іванків ! Так, і залишилась за невеличким хутірцем назва - Іванків!
Село Вишпіль Черняхівського району.
26 липня 2009
Село Вишпіль розташоване за 10 км. від районного та 11 км. від залізничної станції Гор¬баті. Дворів — 151, населення - 380 чоловік. Площа населеного пункту — 307,0 га. Площа господарських земель — 1553,0 га
Назва села Вишпіль походить від слова "шпилька". Земельна ділянка, на якій проживали селяни і яка належала польському панові Салісу була видовжена і з одного боку закінчувалась вузькою смужкою, схожою на шпильку. Звідси і пішла назва. Більш вірогідно, що згідно старовинних назв європейських міст - "поль" значило город, місто, (наприклад, Ігнатполь - Овручський район, Ігнатове поле (місто); Мирополь - місто миру, Романівський район). Вишполь - високе місто. Як видно, село і взяло таку назву шпіль, Вишпіль.
Видатні люди Черняхівщини.Юліан Мовчан.
26 липня 2009
Одним з найвідоміших наших земляків є Юліян Мовчан - відомий письменник, журналіст, громадський діяч і лікар, чиє ім'я занесене в найпрестижніші енциклопедії світу. На жаль, в Украні його знають набагато менше, ніж в англомовному світі, хоча деякі книги письменника уже перевидані на рідній землі.
Народився Юліян Мовчан 19 лютого 1913 року в селі Зороків Черняхівського району на Житомирщині. Щедре буяння поліської землі, краса вишневих садків, безперечно, мали найблагодатніший вплив на душу допитливого хлопчика. Наприкінці двадцятих років батька несподівано арештовують, зарахувавши сім ю до числа «куркулів» і вивозять на далеку північ -в Астраханську область. Відпрацювавши три роки на каторжних роботах, корчуючи ліс по коліна в воді повернувся додому - у самий роз¬пал зловіщого голодомору У 1937 році Григора Мовчана арештовують вдруге і на цей раз його слід назавжди губиться. Закінчивши сільську чотирирічку, хлопець продовжував навчання у Черняхівській семирічній школі. Наука давалася нелегко, адже щодня доводилось долати по 8 км. в один кінець. Звісно, це було можливим тільки в осінню та весняну пору, а взимку наймав квартиру. Черняхівська семирічка залишила у серці письменника неприємний і прикрий спогад, хоча зарекомендував він себе здібним і беручким учнем до науки. Не мав особливих проблем із предметами, та виникли проблеми з одним із вчителів. А трапилось ось що. Уже в учнівському віці Юліян любив дописувати в газети. Досить часто з'являлися в місцевій періодиці його нариси, невеличкі статті. Здебільшого він підписувався під псевдонімом, який однак не був таємницею для його друзів, і очевидно для вчителів. Десь наприкінці 1928 року в обласній газеті «Радянська Волинь» з'явився допис, в якому він критично висловлювався про вчителя ТарабукінаЗвичайно, помста не забарилася. Тим більше, що згодом трапилась для цього слушна нагода. Найближчі різдвяні свята Юліян відсвяткував вдома, проігнорувавши навчання в школі. Це й стало формальним приводом для виключення його зі школи з «вовчим білетом», хоча уроки пропустив не він один, а ще кілька учнів. Однак нікого з них не покарали так суворо, як бунтівного дописувача. Після численних митарств і принижень пощастило влаштуватися Юліянові в семирічну школу ім. Тараса Шевченка на Мальованці, що в м.Житомирі. Восени 1930 року після закінчення семирічки, хлопець несподівано довідався по секрету, що невдовзі будуть депортувати в Сибір чергову групу односельчан. У цей список внесено його ім'я. Недовго думаючи він вирішує втікати з села. Отож наприкінці жовтня разом із двоюрідним братом Зіньком Коломійцем потайки тікає до Харкова. Так почалися його суворі життєві університети, які не раз з гірким болючим карбом лягали на серце, але й загартовували його.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад