Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaТериторіальний устрій та історія с.Бежів.
25 липня 2009
На території сучасного Бежева існувало поселення поляків - Киселівка. За розповідями ту-тешніх мешканців, поселилися поляки на цій території ще після укладення Люблінської Унії, так як місцевими жителями знайдено на території Бежева польські монети, які датовані 1653 роком.
Польське поселення значно відрізнялося від сусідніх: панували польські звичаї, традиції, обряди. Так, як місцеві жителі розповідають про те, що до православних церков вони не хо¬дили, а зверталися до костьолів, навіть хоронили своїх близьких на кладовищі православних не бажали. Після III поділу Польщі с.Киселівка ввійшло до складу Волинської губернії, Житомирсь¬кого повіту Бежівської волості. Панувала поміщицька форма землеволодіння. Бежів - це і співочий край. З вуст в вуста передаються народні пісня, завдяки зусил¬лям хор - ланки „Надвечір'я", нещодавно їй присвоєно звання народної, керує цим колективом Мацієвська Євгенія Миколаївна. До речі, Дідківська Марія Михайлівна, член згаданого колек¬тиву, написала слова і музику до пісні „Бежівчаночка". До 2006 року на території Бежівської сільської ради діяло сільськогосподарське підприєм-ство «Колос». На зміну йому прийшли цехи по обробці природного каменю. Піонерами цієї справи стали приватні підприємці Ревчук Віктор Миколайович, Шпакевич Роман Васильович та Свірчевський Олександр Олександрович. На їх приватних підприємствах відкрито більше тридцяти робочих місць. Посильну допомогу вони особисто надають для свого села. Так при-ватний підприємець Ревчук Віктор Миколайович у 2007 році до 9 травня за власні кошти виго-товив і відкрив обеліск присвячений землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Основним напрямком роботи виконкому сільської ради та депутатського корпусу є вико-нання програми економічного та соціального розвитку села. За останній рік зроблено капі-тальний ремонт будинку культури.
Село Бежів Черняхівського району.Микола Павлович Дашкевич.
25 липня 2009
Село дало світу двох професорів. Тут народився відомий історик і літературознавець, академік Микола Палович Дашкевич (місцева школа насить його ім'я) та доктор медицини Юрій Іванович Ляшенко.
икола Павлович Дашкевич народився 16 серпня 1852 року в селі Бежеві Житомирського повіту тодішньої Волинської губернії в сім'ї священика. Батько М.П. Дашкевича - Павло Дашкевич, народився в селі Острівці Луцького повіту Волинської губернії в родині священика. За-кінчив духовне училище. 23 березня 1844 року посвячений в стан священика села Шумське, а вже наступного року переведений на паству села Бежева. Син отця Павла - Микола, спочатку гімназист, а потім студент, збирав на квартирі батька у Бежеві під час канікул дітей селян та місцевої збіднілої шляхти і навчав їх грамоті. Середню освіту Микола Дашкевич здобув у Житомирській першій чоловічій гімназії, найбільшому і най-авторитетнішому навчальному закладі тодішньої Волинської губернії, з якою вийшли такі ви-датні вчені, як Володимир Липський, Павло Путковский, Володимир Подвисоцький, Михайло Усанович, письменник Володимир Короленко та багато інших.
Бежівська ікона Божої матері.
25 липня 2009
Точний час заснування села Бежева невідомий. Відомо лише, що в стародавніх актах воно згадується під назвами „Бижев", „Бежов", „Безов", а саме під 1611 роком у скарзі до межового судді князя Стефана Немирича, власника Черняхова, про розбій, вчинений керуючим бежівським маєтком князя Іоахіма Корецького Григорієм Пашковським). Церква Успення Пресвятої Богородиці в стилі українського бароко, збудована 1647 року за кошти благочестивого хрис-тиянина Захарія (за фінансової підтримки місцевого землевласника Венедикта Лемеха), котрий 11 квітня 1645 року зцілився у молитві до Чудотворної ікони Богоматері, у червні 1645 року. Богоматір постала перед ним уві сні. (І.П.Теодорович. Історико - статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії).
До речі, Бежівська ікона Божої матері є однією з найдревніших святинь Житомирської єпар-хії. За народними переказами, ікона явилась на дереві (на дубі чи груші), біля якого протікав струмок. Двічі ікону намагались вивезти в Житомир, але кожного разу ікона дивним чином вер-талась на дерево. Коли ж третього разу намагались зняти цю ікону, вона стала настільки важ¬кою, що її не змогли зрушити з місця.
Село Бежів Черняхівського району.
25 липня 2009
Село Бежів однойменної сільської ради Черняхівського району Житомирської області роз-міщене в верхів'ях річки Бистріївки (притока Тетерева) за 10 км. від районного центру та за-лізничної станції Горбаші.
Жителів - 549 Історія древнього Бежева оповита сивою імлою. З переказів старожителів села, і зі статті ..Древлянський город-Дитинець" газети „Нове життя" №21 (на жаль рік не відомий). Краєзнавця Миколи Брицуна, що древній Бежів (VI - VIІ ст.) город Бежів, був розташова¬ний на сходженні трьох доріг: на Черняхів, Радомишль, Іскоростень, тобто в смузі оборонних укріплень (від ворожих навал) древлянських городів, а саме: Межиріч, Черняхів, Радомишль, Житомир. Чому саме Бежів був стратегічним пунктом? А тому, що так звана, Осова Гора під Бежевом була прикрита зі сходу великим болотом, Хльобовою Долиною - здвижем, природною пе-репоною. Гора слугувала спостережним пунктом. Старий Бежів зазнав навали монголо-татар, які прийшли до пінських боліт.
Село Андріївка Черняхівського району в післявоєнний період та наш час.
24 липня 2009
Новий 1944 рік андріївці зустріли визволеними і вільними. Одразу приступили до віднов-лення колективних господарств, житлових приміщень колгоспників. Кожне господарство зобов'язалось побудувати конюшню, корівник, свинарник та інші вкрай необхідні приміщення, відновити хмелеплантації, забезпечити відтворення тваринництва, а також подбати про насіннєвий матеріал зернових та круп'яних культур, коренеплодів. До 1950 року значно збільшилось поголів'я великої рогатої худоби, свиней, птиці. Колго¬спи поступово забезпечувались механізмами та інвентарем. В селі відновила роботу семирічна школа, яку очолювала Буднік Марія Миколаївна - перша піонервожата району. Був перенесений у центр села сільський клуб, який до цього стояв на кол¬госпному дворі. Життя почало налагоджуватись, повернулись після війни переможці, правда не всі, яким довго відпочивати не довелось. Відлуння окупації та жорстоких боїв відчувалось на кожному кроці. 13 серпня 1946 року село Андріїво-Німецьке було перейменовано в село Андріївка. На по¬чатку 50-х років місцеве господарство очолив вмілий господарник, відмінний організатор сіль¬ськогосподарського виробництва Ковальчук Степан Іванович. В 1953 році колгосп отримав нову назву «За Урожай». У 1959-60 роках двори селян і господарський двір колгоспу були електрифіковані від міс¬цевої електростанції. Струм подавали тільки до 12 години ночі. А в 1961 році андріївці були під¬ключені до районної електромережі. В другій половині 60-х років на андріївських землях був створений радгосп «Андріївсь¬кий», який очолив Черчик Микола Кирилович. Під його опікою, в центрі села, в 1968 році під¬нявся перший двоповерховий чотирьохквартирний будинок для спеціалістів. Микола Кирилович пізніше працював проректором Житомирського сільгоспінституту, але не поривав зв'язок із нашими земляками. У 1968 році директором радгоспу призначили Поліщука Степана Федоровича, при якому було збудовано ще два сучасні капітальні зерносховища та автотракторну майстерню, куди був перенесений весь машинотракторний парк. Таким чином, поліпшились виробничі умови ро¬боти механізаторів. Майстерня вміщувала кузню, 2 токарних верстати, 1 розточувальний, газоелектрозварювальний цех, акумуляторну. Майстерня опалювалась та мала кранбалку. На початку сімдесятих років господарство очолив Васянович Володимир Петрович, при якому було побудовано капітальне овочесховище, 4-х рядний корівник, зданий в експлуатацію будинок культури на 325 місць, контора радгоспу, їдальня, 2 житлових будинки, котельня, яка опалювала контору, приміщення сільради, будинок культури та школу. Згідно земельної реформі, селянин, за ідеєю, повинен працювати на своїй землі, на своїй техніці, мати достойний заробіток або дивіденди. А на справді, всі почали доводити неефек¬тивність колективної праці на землі. Альтернативою колективам проголошувалось фермерство. Наше село стоїть на вигідному місці, щодо транспортного сполучення. Люди, щоб якось проплатити за електроенергію, придбати газ, відправити дітей до школи, поставити щось на стіл, почали розширювати підсобне господарство. І в цьому їм посприяли сільська рада, вико¬навчий комітет, депутатський корпус села. Розширювались земельні наділи для розвитку під¬собного господарства, виділено для кожної череди пасовище, проводилась заготівля лишків продукції. В багатьох випадках грошовий обіг замінили бартерними послугами. За останні десять років обирались головами правління: Коростильов Валерій Михайлович, Брик Володимир Федорович, Трохименко Петро Олександрович, Гладчук Микола Леонідович, Дубінін Михайло Іванович, Дейнеко Сергій Леонідович. Демографічна ситуація на селі різко змінилася. Різко зменшилась кількість зареєстрованих шлюбів. Смертність людей почала різко перевищувати народжуваність.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад