Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaРадянський період розвитку сільського господарства.Рокі перебудови.
16 липня 2009
Горбачовська перебудова, на яку народ покладав великі надії і сподівання бажаних результатів не дала. Ще на початку перебудови було зроблено перші кроки, спрямовані на реформування сільськогосподарської галузі. Вони полягали в тому, що бригади, ферми, інші виробничі підрозділи колгоспів і радгоспів переводились на повний госпрозрахунок. Проте ця справа належним чином завершена не була. Тому ефект виявився мізерним не тільки по району, а й по всій державі. Березневий (1989 рік) пленум ЦК КПРС вперше в історії радянської держави визнав можливим розвиток на селі альтернативних форм господарювання: фермерських господарств, різних форм оренди, кооперативів тощо. Новий імпульс одержала така форма господарювання, як індивідуальний підряд.
Радянський період розвитку сільського господарства.Післявоєнні роки.
16 липня 2009
1 січня 1951 року було підведено підсумки роботи сільськогосподарського виробництва за 5 років. Валовий збір зернобобових збільшився на 3,2 ц з кожного га, ВРХ збільшилось на 7128 голів в т.ч. корів -1687, свиней на 8316, овець - 4861, птиці-23191.
Машинно-тракторний парк збільшився на 13 комбайнів, 96 умовних тракторів, 127 жаток. За 5 років побудовано 586 тваринницьких і 144 господарських приміщення. Значний вклад у розвиток і зміцнення колективного господарства внесла Черняхівська МТС. Лише у 1951 році тут вироблено на 15 - сильний трактор по 677 га умовної оранки при плані 545. МТС чимало зробила для зміцнення колгоспів кадрами. На посади бригадирів тракторних бригад і їх помічників були підібрані досвідчені механізатори. Тільки за 1955 рік при МТС підготовлено 46 трактористів і комбайнерів. За три роки і дев'ять місяців в колгоспах по¬будовано 10 конюшень, 8 телятників, 17 корівників, 22 свинарники, 9 вівчарників, 9 пташників, З льонопереробні пункти, 3 хмелесушки, 5 майстерень. В лютому 1961 року на базі трьох колгоспів: «Зоря комунізму», ім.Тельмана с.Новосілки та «За врожай» с.Андріїв виник насінгосп ім.Сталіна. У господарстві було 86 тракторів, 22 зернові комбайни, 75 автомобілів, понад 2,3 тис. голів ВРХ та 3000 свиней. Господарство мало 800 тис. крб. чистого прибутку. В 1962 році згідно Постанови Ради Міністрів був перейменований в учгосп »Україна».
Радянський період розвитку сільського господарства.Вітчизняна війна.
16 липня 2009
Віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав мирну працю жителів нашого району. Фашистська влада людей поголовно обклала натуральними і грошовими податками. В селах минулі колгоспи німці з початку перетворили на общинні господарства, на чолі яких поставили своїх ставленників. Все, що там вироблялось, вивозилось в Німеччину. Селянам ніхто ніякої плати за зроблену роботу не давав. Всі працювали без плати під страхом смерті. В 1943 році, коли фашисти з колгоспів все вивезли до останнього теляти земля була розділена серед селян з метою збільшення урожайності і підвищення продуктивності праці. Селянам вказувалось, що вирощене на землі слід здавати фашистам, при цьому на одну душу видавалось по 200 грамів борошна на день. Фашистська адміністрація вимагала, щоб кожна людина платила «подушне». Люди вимушені були що в кого є вести на базар і торгувати для фашистів гроші, щоб заплатити податок. Проте по дорозі на базар або й на самому базарі німецькі вояки та поліцаї забирали частину того, що попало під руку, а нерідко і все. Тут, оточивши базар, забирали молодих людей для відправки в Німеччину.
Всі трактори і сільськогосподарські машини, які до війни працювали на полях були знищенні. На полях селяни працювали кіньми, коровами, волами, в ручну косами, ціпами.
Радянський період розвитку сільського господарства після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції.
16 липня 2009
Політична лінія партії більшовиків щодо кооперування і колективізації знайшла чітке відображення в політичних документах ЦК КП (б)У того періоду.
В цей час відповідна лінія партії проводилася і на території нашого району. До першого лютого 1925 року у районі було утворено 9 колективних господарств, серед них артілі Верболозька, Бабичівська, імені Щорса, Колодіївська (в той час ці населенні пункти входили в територію нашого району). 7 листопада 1922 року у селі Ксаверівка було організовано одну з перших комун імені 5-річчя Жовтня. Ініціаторами колективного ведення господарства стали демобілізовані воїни -червоноармійці й селяни - бідняки в кількості 15 чоловік. Фактично комуна, приступила до роботи в 1924 році і об'єднала 4 інших господарства, зокрема, Новопіль, Мокренщина, Грузлевець та центральні господарства комуни - Ксаверівку. Очолював комуну К.І.Каллер. За перші 5 років комунари домоглися добрих показників. Урожайність зернових становила по 20 ц з га, картоплі 150 ц., хмелю по 20ц. Високу оцінку праці комунарів було дано на сільськогосподарській ви-ставці, організованій в Черняхові у 1925 році. За успіхи у праці у 1927 році Ксаверівську комуну нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Слава про Ксаверівських комунарів покотилася по всій окрузі. її приклад почали наслідувати інші господарства. У цьому розділі нам хотілося б дати характеристику стану сільського господарства з часу утворення району по даний час, в основу поклавши видання Волинського окрплану за 1927 рік, куди входив наш район.
Утворення територіальних громад(сіл). Початок аграрних реформ.
16 липня 2009
Підсічно - перелогова система землеробства вимагала великої кількості землі та існування великосімейних колективів. Вони існували в Україні у вигляді дворищ. Але з розвитком продуктивних сил і переходом до трипілля паралельно йшов процес розпаду великосімейних колективів на подвірну і дольову. Дольова виникала у випадках, коли виділені із складу великої сім'ї малі сім'ї не відсилялися на нове місце, а заводили окремі двори у попередньому поселенні. Виділені із складу дворищ долі, які належали окремим сім'ям, мали різну величину. З часом долі поділялися ще на менші ділянки і створені таким чином сільські громади вже не складалися виключно з малосімейних селянських долів.
У ході проведення аграрної реформи значної трансформації зазнала просторова локація сільських поселень. На Волині ревізори дотримувались положень «Устави» 1557 року за якою вони, відводили додатково кілька прутів (8-9) землі, де вибивалася вулиця. (Прут землі дорівнював 241,3 м2 ). Селянські хати ставилися вздовж вулиці в один ряд. Навпроти них через дорогу, або за будинком, якщо вулиця будувалася на два боки, господарські будівлі, що пояснювалося протипожежною безпекою.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад