Маються на увазі науково доведені факти появи в нас перших людей. Сьогодні офіційно визнаною батьківщиною людства вважається Африка, оскільки саме на Чорному континенті в районі Танзанії, Кенії й Ефіопії були знайдені останки прямоходячих двоногих приматів, дуже схожих на нинішнього хомо сапієнса. Трапилося це приблизно 2 з половиною мільйона років тому. Хоча, цілком можливо, наука незабаром відшукає дуже вагомі докази того, що вік людства - набагато більший, тому як існує безліч свідчень (у тому числі й на території нашої області) того, що людство могло існувати ще в епоху динозаврів, 100 мільйонів років тому. А ми поки будемо оперувати вже доведеними наукою даними.
На території України (і Житомирської області в тому числі) люди з'явилися приблизно 150 тисяч років тому. Зважаючи на все, людей тоді було не так вже й багато, тому як слідів перебування людини дольодовикового періоду (так званий ашельський період палеоліту) на території Житомирщини виявлено мало. Точніше - усього один, але досить значний. Це стоянка первісних людей у басейні ріки Свинолужки в Житомирському районі, недалеко від села Дениші. Археологи виявили тут велику кількість розщеплених кременів, що використалися як ножі й шкребків, а також ручні рубала, тобто кам'яні сокири - словом, весь "джентльменський набір" первісної людини. І жили в ній т.зв. палеоантропи, відомі нам більше як неандертальці. У поселенні жило 3-4 "родини". Хоча й вважається, що неандертальці перебували на досить низького щабля розвитку, у них уже була своя система поховань, що говорить про досить високу культуру взаємин усередині громади. Історія виявлення стоянки припадає на грізний 1942-й рік. А виявили стоянку німці, коли рили розстрільну яму. Побачивши велику кількість костей не тільки тварин, але й людського походження, вони повідомили про знахідку своєму начальству. Гестапо в той час на прохання геббельсівського міністерства пропаганди посилено шукало місця масових страт, які проводило НКВД в 30-і роки: шукало не заради інтересу, а з метою антирадянської агітації. Вирішивши, що це - одне з таких поховань, німці почали розкопки, після чого надзвичайно здивувалися, виявивши, що перед ними - залишки стоянки первісної людини. Після війни розкопками зайнялися вже наші археологи, що встановили період виникнення стоянки.
Можливо, подібних стоянок дольодовикового періоду на Житомирщині було набагато більше, однак на сьогоднішній день знайдена лише одна, а Житомирський район може сміло претендувати на звання "колиски людства на Житомищині".
У сфері первісних поховань траплялися й курйози. Так, в 1979-му році житель Малинского району приголомшив житомирських істориків й археологів сенсаційним повідомленням: знайшов, мов, у себе в городі купу кам'яних сокир кам'яного ж століття! І готовий продати знахідки краєзнавчому музею за прийнятну суму. Археологи, що побували в товариша в будинку, дійсно виявили в його господарстві цілу колекцію з 12-и (!!!) кам'яних сокир досить древньої зовнішності... Дядько показав археологам місце в городі, де відкопав сокири, і зажадав за них сто двадцять рублів - по червінці за сокиру. Добре, що в науковому світі існує поняття "експертиза". Сокири відправили на дослідження й переконалися, що вони хоч і кам'яні, але років їм ніяк не 150 тисяч, із усього тиждень і зроблені вони за допомогою звичайного верстата. Мужик і зізнався, що сокири зробив він сам з метою збуту, після того, як начитався розумних книжок про первісних людей. І в підсумку ледь не загримів у в'язницю за шахрайство.

Автор: Вадим Кіплінг