Романів.Ганс-чаклун.

ГАНС-ЧАКЛУН
Німці ввійшли в Романов, тобто в Дзержинськ, майже в середині липня 1941 року. Цікаво, що Житомир був на той час уже тиждень як захоплений гітлерівськими військами, а місцеві жителі так і не вірили, що почалася війна, вважали, що німців розбили й відкинули до кордону. Але це було не так. Незабаром гітлерівці ввійшли в селище й побудували тут майстерні з ремонту танків. Есесівці в селищі не стояли, хоча навколо вистачало радянських партизанів. В 1942-му році в майстернях було влаштовано три диверсії. Після третьої цехи довелося переобладнати практично з нуля, тому як у пожежі було знищено порядку півсотні танків.
Стояли в Дзержинську й німецькі ветеринарні частині. Це тільки в наших радянських фільмах німці суцільно й поруч наступали на танках, бронетранспортерах і мотоциклах. Насправді більша частина германського вермахту наступала на... підводах. І коней у німців було раз у сто більше, ніж танків. От за цими кіньми й стежили ветеринарні підрозділи.
Отож, командував цими ветеринарами, що зупинилися в Дзержинську, хтось Ганс Фогель, фельдфебель. А в начальника ремонтних майстерень був шофер на ім’я Пауль. От цей Пауль став приставати до місцевої дівчини, 15-літньої Тані. мабуть, дівчина дійсно була гарна й виглядала старше своїх років, тому що Пауль їй проходу не давав. Один раз ледве не зґвалтував. Ганс побачив цю справу, підкликав до себе дівчину й на ламаній російській мові запропонував їй надягти на шию й носити не знімаючи якийсь амулет у шкіряному мішечку - сказав, що цей амулет віднадить всіх мужиків, і приставати ніхто не буде.
Змилостивився німець, одним словом. Мабуть, свої діти в нього в Німеччині залишилися. Таня надягла подарунок Ганса, і точно: Пауль відстав, та й німці в її сторону навіть не дивилася. А незабаром Фогель загинув. Наші партизани біля лісу підстрелили. Однак амулет продовжував діяти. Саме через цей амулет Таня1945-м, коли прийшли наші, ледве на Колиму не загриміла: їй намагалися інкримінувати співробітництво з окупантами. Але обійшлося. Ця історія потрапила в кримінальну справу тих років, тому ми знаємо про неї сьогодні.