Село Бежів однойменної сільської ради Черняхівського району Житомирської області роз-міщене в верхів'ях річки Бистріївки (притока Тетерева) за 10 км. від районного центру та за-лізничної станції Горбаші.
Жителів - 549
Історія древнього Бежева оповита сивою імлою. З переказів старожителів села, і зі статті ..Древлянський город-Дитинець" газети „Нове життя" №21 (на жаль рік не відомий).
Краєзнавця Миколи Брицуна, що древній Бежів (VI - VIІ ст.) город Бежів, був розташова¬ний на сходженні трьох доріг: на Черняхів, Радомишль, Іскоростень, тобто в смузі оборонних укріплень (від ворожих навал) древлянських городів, а саме: Межиріч, Черняхів, Радомишль, Житомир.
Чому саме Бежів був стратегічним пунктом? А тому, що так звана, Осова Гора під Бежевом була прикрита зі сходу великим болотом, Хльобовою Долиною - здвижем, природною пе-репоною. Гора слугувала спостережним пунктом.

Старий Бежів зазнав навали монголо-татар, які прийшли до пінських боліт.
До нашого часу дійшли відомості про полотняні торби, в яких древляни-лісовики де¬кілька століть тому носили „скалки" - наконечники для стріл. Існувала древня кріпость на Пулини (сучасний Червоноармійськ). Древній насип зберігався в довоєнні часи в районі города Бежева, на „горбочку". Довжина насипу - валу в районі города стояла до півкілометра. Була насипана і кріпость - дитинець. У ній ховалися мирні жителі навколишніх місць. У середин насипу-валу, з боку внутрішніх стін, були кліті - приміщення для проживання людей.
Город Бежів було спалено в часи нашестя монголо-татар. Жителі розійшлися по лісах, хто вцілів, а багато хто залишився лежати на валах-насипах укріплення.
Легенда про затанення церкви засвідчує теж про смерть захисників города древлян, бо за легендою церква „затонула" разом з людьми.
На території Старого Бежева можна знайти поодинокі шматки кераміки, але час її виго-товлення пізній. Скоріше всього, територія могла бути заселена ще мисливцями неоліту, де-кілька тисяч років тому. Але пошук потребує років і точних висновків.
Отже, підсумувавши все відоме про виникнення села Бежева, можна зробити припущення, що згаданий населений пункт належить до стародавніх поселень. За переказами, на місці су-часного села в давні часи були дрімучі ліси. Перші поселенці з'явились тут під час татаро-монгольської навали. Люди, тікаючи від ворогів, поселились на території сучасного старого Бежева (на північно-східній частині села), вирубуючи для цього ліс. Людей, які поселилися тут на по¬стійне життя, називаючи біженцями, тому й село почало називатись Бежів. Інше припущення, теж цілком можливе, а саме, що назва села Бежева походить від древнього слова „бежа", що означає болото.
" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл