Видибор розташований на північно-східній околиці Черняхівського району на відстані 25 км від районного центру. Площа населеного пункту 397 га. Населення становить 620 чоловік.
Село Видибор виникло приблизно в 14 ст., в період другого розселення східних слов'ян. Це було виникнення нових поселень в ході відродження Русі від татаро-монгольських руйнувань.
Назва села Видибор походить від характеру місцевості, яка була вкрита лісами в основному сосновими (борами).В лісі зустрічались невеликі галявини. На одній з таких галявин і виникло село. З цієї галявини відкривалися чудові види на сосновий ліс (бір), від чого й походить назва Видибор.
Наприкінці 16 ст. територія України потрапляє під владу польської шляхти . населення піддається тяжкому економічному, національному і релігійному гніту. Саме з цим пов'язана перша згадка про село Видибор у писемних джерелах. В одному з них, датованому 1618 роком говориться, що урядник Василь Моровицький зі своїм загоном пограбував села Видибор і Горбулів. Інший документ , датований 1636 роком свідчить про феодальні повинності сіл Свиді і Видибора. «Панщина- тих підданих влітку три дні на тиждень, весною орати два дні, три дні орати переліг... Давати грішми по півкопи грошей литовських, по мірці вівса, по два вози сіна, по дві курки, по два гусаки, підводи за 20 миль двічі на рік...»
Перша половина 17 ст. - час гострої боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту. Жителі села Видибор беруть активну участь у визвольній війні українського на¬роду проти польського гніту 1648-1654 роках в армії Богдана Хмельницького.
В 1831 році Видибор належав поміщикові Станіславу Галецькому, якого за участь у по¬льському повстанні царський уряд позбавив всіх земельних володінь і село Видибор перейшло у казну. У 1784 році у селі Видибор проживало 162 жителі, у 1864 році - 372. Після реформи 1861 року у Видиборі працювали шкіряні заводи, олійня, хмільники, більше 10 магазинів.Все це було пов'язане з діяльністю євреїв-колоністів, що проживали в селі з середини 19 ст.
У 1864 році в селі було 372 жителі, 1900 рік - 795 жителів, 158 дворів. Жителі Видибора приймали участь у війнах, які вела царська Росія. У російсько-турецькій війні 1877-1878 p.p. брали участь: П.И. Когут, С.О. Кирилюк, Т.С. Когут, Т.Ф. Мазур, И.В. Гербеда, А.Б. Когут. И.В. Гербеда нагороджений Георгіївським хрестом.
У російсько-японській війні 1904-1905р.р. брали участь селяни с.Видибора: П.Ф. Когут, К.П. Легенчук, М.Б. Когут, П.П. Когут, К.Ф. Легенчук. Понад 200 мешканців Видибора брали участь у першій світовій війні 1914 року. На фронтах загинуло більше ста чоловік, багато по¬вернулися каліками.
У 1920 році в селах Видибор та Свидя створюються комітети незаможних селян, головами яких були Червінський Арсеній Неофітович та Черняк Василь Якович.
В 1929 році у Видиборі було створено 3 колгоспи: «Спільна праця», «Нове життя» та «Більшовик».
15 липня 1941 року села Видибор, Свидя, Ганнопіль і Коростелівка були окуповані фаши¬стами. У роки Великої Вітчизняної війни загинуло 135 жителів с.Видибор.
Остаточно Видибор, Свидя, Ганнопіль, і Коростелівка були звільнені воїнами121-ї стрілкової дивізії 29 грудня 1943 року.
В селі Видибор працює приватна агрофірма «Дружба». Функціонують загальноосвітня школа І-ІІІ ст., фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку , церква, 4 магазини, 2 кафе.
Завдяки спільним зусиллям депутатського корпусу, виконкому, керівників підприємств сільська рада сьогодні бездотаційна , намагається самостійно вишукати шляхи додаткових надходжень до бюджету. Визначено конкретні напрямки діяльності, серед них пріоритетними лишаються питання розвитку соціальної інфраструктури, захисту малозабезпечених категорій громадян.
При виконкомі сільської ради працює міні-центр соціального захисту. У напрямі збереження та розвитку національної спадщини працюють заклади культури. Через значну віддаленість центральної садиби від райцентру організовано торговельне обслуговування населення приватними магазинами в кожному селі.
Медичне обслуговування забезпечується ФАПом та фельдшерськими пунктами. Графіки роботи їх погоджені з черняхівським територіальним медичним об’єднанням та затверджені виконкомом сільської ради. Заведені журнали обліку людей похилого віку, інвалідів Великої Вітчизняної війни та одиноких престарілих громадян. Налагоджено прийом громадян лікарями Черняхівського ТМО. Нормальне функціонування медичних закладів — повсякденна турбота сільського голови, адже сьогодні сільська медицина повністю залежить від бюджету сільської ради.
Значну увагу сільська рада приділяє благоустрою населених пунктів. Щороку навесні про-водиться місячник по благоустрою, в якому беруть участь всі установи та підприємства. Депутати сільської ради і сільський голова періодично звітують перед виборцями безпосередньо на сходах сіл, у трудових колективах. Підняті питання знаходять продовження в рішеннях ради,а надалі в конкретних справах.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл