Адміністративно-територіальний устрій Черняхівщини.

(1923-2008 РОКИ)


Дану тему я освітив на основі архівних документів, які знаходяться у Державному архіві Житомирської області. Мною встановлено, що з жовтня1917-го і до початку 1922 року в Україні, як і на всій території колишньої Росії ніяких змін в адміністративно-територіальному устрої не проводилось, зберігалась система, що утвердилась в кінці XIX — на початку XX століть.
У ході революційних і воєнних подій 1917-1921 років робилися спроби змінити адміні¬стративно-територіальний поділ українських земель, але реалізувати їх не вдалося. Наприклад, у березні 1918 року після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки уряд УНР прийняв закон про новий адміністративно-територіальний устрій держави. Але вже 29 квітня 1918 року в результаті перевороту був проголошений гетьманат П. Скоропадського, який відмінив всі законодавчі акти Центральної Ради. На зміну гетьманському уряду прийшла директорія. Незважаючи на ухвалення нею законів про адміністративно-територіальне реформування в Україні, втілення їх в життя не відбулося.
Після закінчення громадянської війни і остаточного встановлення на Україні радянської влади разом з заходами, що вживалися органами влади для відбудови і розвитку народного¬сподарського комплексу держави, почали здійснюватися радикальні і масштабні адміністративно-територіальні перетворення. їх було започатковано постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) від 1 лютого 1922 року «Про впорядкування і прискорення робіт по адміністративно-територіальному устрою Української PCP».
Пошуки оптимальної моделі адміністративно-територіального устрою тривали не одне де¬сятиліття. Вони мали свої позитивні моменти та суттєві недоліки, і в цілому завершилися лише наприкінці 60-х років XX ст. На різних часових відтинках адміністративно-територіальні екс¬перименти здійснювалися за єдиним головним принципом: економічна та адміністративна до¬цільність, з урахуванням історичного тяжіння окремих місцевостей до того чи іншого економічно-розвинутого центру.
Попереднє районування 1921-22 p.p. було підготовкою до основної Всеукраїнської реформи. На цьому етапі здійснювалась зміна губернських і повітових меж за рахунок ліквідованих повітів, без порушення меж волостей.
25 жовтня 1922 року друга сесія ВУЦВК затвердила основні принципи майбутньої ре¬форми, відповідно з якими передбачалось створення замість повітів - округів з населенням від 400 до 600 тисяч чоловік. Сесія визнала за необхідне спочатку передати частину повноважень губернських органів окружним, а потім, ліквідувавши губернії перейти на трьохступеневу систему управління округ-район-сільрада.
7 березня 1923 року постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ УСРР» разом із збереженням старих адміністративно-територіальних одиниць , губернія, місто,селище, село, слобода, хутір, колонія ,були ліквідовані повіти і волості та введені нові — округи, райони, міські, селищні і сільські ради.
Цією ж постановою в складі Волинської губернії було утворено три округи: Житомирський— з 14, Коростенський— з 11 і Шепетівський — з 14 районів. Черняхівський район, територія якого включала 29 сільських рад (всю Бежівську частину Пулинської та Черняхівської волостей), входив до складу Житомирської округи.
В розрізі сільських рад та населених пунктів, на базі яких вони сформувались, до складу району ввійшли від БЕЖІВСЬКОЇ волості:
1. АНДРІЇВСЬКА (28.04.25 колонія Андріївка виділена в німецьку національну сільраду (Андрієво-Німецька), а 28.09.25 на решті території утворена Андрієво-Українська сільрада. 11.08.54 обидві сільради об'єднані в одну Андріївську) - село Андріїв, колонії Андріївка і Комарівка (21.08.24 передана Коритищенській сільраді Фасівського району)
2. БЕЖІВСЬКА - села Бежів, Головине (з 19.01.81 селище міського типу), Киселівка (29.06.60 об'єднане з с. Бежів), Корчівка (після приєднання 28.09.25 до району с. Корчівка Свидівської сільради Потіївського району стало називатися Корчівка Друга, а приєднане село — Корчівка Перша. Пізніше обидва населені пункти злилися в с. Корчівку)
3. ВИСОКІВСЬКА (18.10.24 в зв'язку із утворенням Високо-Чеської сільради та виділення до її складу колоній Високе і Чуранда перейменована Високо- Українську сільську раду. 11.08.54 обидві сільради об'єднані у Високівську) - село Високе, колонії Високе (с. Високо-Чеське; 07.06.46 перейменоване на с. Високе) і Чуранда (Виногради; станом на 01.09.46 на обліку не значиться)
4. ВОРІВСЬКА (з 07.06.46 Очеретянська) - села Ворів (07.06.46 перейменоване на с. Оче¬ретянка). Малинівка (02.09.54 підпорядковане Стиртівській сільраді), слобода Рудня-Ворівська (з 1954 року с. Рудня)
5. ДІВОЧКІВСЬКА - село Дівочки
6. ЗАБРІДСЬКА - села Забріддя, Щеніїв
7. ОСНИКІВСЬКА (11.08.54 об'єднана з Високівською) - село Осники
8. СЛІПЧИЦЬКА - село Сліпчиці
9. СТИРТІВСЬКА - села Стирти, Федорівка, Коритки (станом на 01.10.41 на обліку не зна¬читься)
від ПУЛИНСЬКОЇ волості:
1. БАБИЧІВСЬКА (підпорядковувалась Пулинському району, Житомирській міськраді; з 15. 12.66 сільрада Червоноармійського району) - село Бабичівка, хутір Будище Ясинського (з 1939 року с. Будище), колонії Бабичівка і Єрузалимка (станом на 01.10.41 на обліку не значаться)
2. ВИГОДСЬКА (11.04.34 ліквідована; територію передано Садківській сільраді) - село Вигода (з 12.05.58 підпорядковане Березівській сільраді Житомирського району); колонія Дворище, хутір Людмилівка і село Тартак станом на 01 .10.41 на обліку не значаться
3. ВІЛЬСЬКА - села Вільськ, Іванків; колонія Вільська Садиба і слобода Верболози-Тригірці (станом на 01.10.41 на обліку не значаться); колонія Краснище (станом на 22.11.54 на обліку не значиться; формально знята з обліку 26.09.60). Крім перерахованих населених пунктів за да¬ними на 01.10.41 в підпорядкуванні сільради знаходились хутори Дідушанка (після 1946 року с. Перемога) і Лошак (29.06.60 об'єднаний з с. Вільськ)
4. ГУТО-ЮСТИНІВСЬКА (24.08.24 відійшла до Пулинського району; 11.08.54 об'єднана з Новозаводською сільрадою Червоноармійського району) — село Гута-Юстинівка, колонія Юстинівка (станом на 01.10.41 на обліку не значиться)
5. ДУБОВЕЦЬКА (28.09.25 відійшла до Пулинського району; 11.08.54 об'єднана з Березівською сільрадою Житомирського району) — село Дубовець, колонії Буда-Дубовецька (ста¬ном на 01.10.41 на обліку не значиться), Журафина (Журафин, Журафини) (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутори Щербини (Щербинівка) (з 27.02.6 1 с. Ялинівка Черняхівського району), Щербинські Корчми (Щербинський Виселок, Дідушанка) (з 1946 р. с. Перемога Чер¬няхівського району)
6. ЗДАНЬ-БОЛЯРСЬКА (11.08.54 об'єднана з Василівською сільрадою Житомирського району) — села Здань-Болярка (29.06.60 об'єднане з хутором Нова Болярка в один населений пункт — с. Болярка Житомирського району), Роща (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), Стара Болярка (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутір Мусіївка (з 16.09.60 с. Му¬сіївка Василівської сільради Житомирського району)
7. ІВАНОВИЦЬКА (з 08.12.66 Червоноармійського району) — село Івановичі, колонія Іва¬новичі (на 1946 р. хутір; з 11.08.54 село Новопільської сільради)
8. КОЛОДІЇВСЬКА (11.08.54 об'єднана із Старо-Олександрівською та Юлянівською сіль¬радами Червоноармійського району; 06.08.73 перейменована на Ялинівську) — села Колодіївка, Поплавка, Старчанка (08.04.63 перейменоване на с. Ялинівка Червоноармійського району), колонія Колодіівка (26.09.60 знята з обліку), хутір Кароліна (з 07.06.46 Дібровка; 08.04.63 перейменований в с. Ясногірка Новоград-Волинського району; з 08.12.66 село Червоноармійського району)
9. КРУЧИНЕЦЬКА (11.08.54 об'єднана з Клітищенською) — село Кручинець ( Крученець), колонія Кручинець посад (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутір (з 1946 р. село) Ксаверівка

10. НОВОПІЛЬСЬКА — села Новопіль, Висілки Новопіль (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), колонія (з 1939 р. село) Окілок
11. СКОЛОБІВСЬКА (21.08.24 підпорядкована Пулинському ; з 12.08.74 — Володарсько-Волинському району) — село Сколобів, колонія Сколобів (у 1954-1961 p.p. с. Сколобів Другий)
12. СТАРО-ОЛЕКСАНДРІВСЬКА (11.08.54 об'єднана з Колодіївською — колонія (з 1939 р. село) Стара Олександрівка (з 06.08.73 відноситься до Ялинівської сільради Червоноармійського району), колонії Нова Олександрівка і Людвиківка (станом на 01.10.41 обидві на обліку не значаться)
13. ЩЕРБИНСЬКА (11.08.54 об'єднана з Вільською сільрадою) — село Щербини, колонія Черемошне (28.09.25 виділена в самостійну сільраду). З 1946 р. в складі Щербинської сільської ради на обліку значиться хутір Щербини (перейменований в с. Ялинівка)
14. ЮЛЯНІВСЬКА (11.08.53 об'єднана з Колодіївською сільрадою) — село Полинка (Пулинка) (зняте з обліку 26.09.60), колонія (до 1939 р.) Юлянівка (з 06.08.73 підпорядкована Ялинівській сільраді Червоноармійського району)
від Черняхівської волості:
1. ГОРБАШІВСЬКА (26.11.77 перейменована на Великогорбашівську) — села Велика Горбаша і Мала Горбаша
2. ЗОРОКІВСЬКА — села Зороків, Вишпіль, Синявка (станом на 01.10.41 на обліку не зна¬читься). Верболози (29.06.60 об'єднане з с. Іванків)
4. КЛІТИЩЕНСЬКА — село Клітище, колонія (до 1939 р.) Плехів
5. КОЛОНІЄ-ЧЕРНЯХІВСЬКА (Нейборнська, Новосілківська; 07.01.63 сільську раду лік¬відовано, а с. Новосілку підпорядковано Черняхівській селищній раді) — колонія Черняхів (22.02.28 перейменовано в кол. Нейборн, 07.06.46 - в с. Новосілка)
6. МОКРЕНЩИНСЬКА (26.11.77 в зв'язку з перенесенням адмінцентру в с. Пекарщина перейменована в Пекарщинську) — села Мокренщина, Пекарщина, колонія (з 1939 р. хутір) Пекарщина (станом на 01.03.61 на обліку не значиться)
7. ЧЕРНЯХІВСЬКА (з 24.02.26 селищна рада) — містечко Черняхів (з 26.04.24 селище міського типу)

Зразу ж після утворення району і протягом біля півтора року з метою удосконалення мережі новостворених адміністративно-територіальних одиниць окремі райони ліквідовувались, а їх території передавались сусіднім, мінявся склад сільських та селищних рад, суттєво змінювались межі і Черняхівщини.
24 серпня 1923 року Бабичівську, Гуто-Юстинівську та Староолександрівську сільради передано до складу Пулинського району.
12 січня 1924 року утворено Окілківську сільську раду та передано в підпорядкування району зі складу Левківського району Кам'янську, Некрашівську, Піщанську і Троковицьку сільради.
28 вересня 1925 року району передано Селянщинську та Славівську сільські ради Володарського району; Вересівську, Городищенську, Крошенську-Російську, Крошенську-Чеську, Соколово-Гірську сільради Левківського району; село Гадзинку Банківської сільради з утворенням у ній окремої сільради; село Корчівку Свидівської сільради Потіївського району з підпорядкуванням її Бежівській сільраді. Одночасно до Пулинського району відійшли Дубовецька, Здань-Болярська, Колодіївська, Кручинецька, Новопільська, Окілківська, Черемошненська, Щербинська та Юліанівська сільські ради.
З утворенням СРСР в державі, союзних республіках вживались серйозні заходи щодо створення умов, необхідних для розвитку різних національностей. Про неослабну увагу керівництва УСРР до проблем національних меншин свідчить той факт, що лише протягом 1919-1925 років Президія ВУЦВК, Раднарком УСРР, наркомати республіки прийняли понад 100 постанов, спрямованих на забезпечення економічних, правових, культурних та інших інтересів неукраїнського населення республіки. Вирішення цих проблем вимагало вжиття і в Черняхівському районі, тому що станом на 1 січня 1926 року з 50131 чол. населення району тут проживало 40737 чол. українців (81,3%), 3107 чол. німців (6,2%), 2394 чол. євреїв (4,8%), 1655 чол. чехів (3,3%), 1512 чол. поляків (3,0%) і 714 чол. росіян (1,4%).
Для розвитку національних меншин велике значення придавалось створенню окремих на¬ціональних адміністративно-територіальних одиниць в місцях їх компактного проживання. Тому 8 жовтня 1924 року рішенням Волинської адміністративно-територіальної комісії утворено Високо-Чеську національну сільську раду в складі колоній Високе, Чуранда Високівської сільради та Велика Горбаша Горбашівської сільради, а 21 лютого 1925 року — Андріївську національну німецьку сільраду в складі колоній Андріїв і Пекарщина.
22 лютого 1928 року колонію Черняхів перейменовано в колонію Нейборн, а Колоніє-Черняхівську сільську раду — в Нейборнську.
Проте в тридцятих роках поміркована національна політика, що сприяла зростанню на¬ціональної свідомості громадян, відродженню національних меншин, під тиском міцніючої командно-адміністративної системи почала ставати більш жорсткою.
Пізніше національні сільради в районі як адміністративно-територіальні одиниці були ліквідовані.
Черговий етап адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочався Постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління», згідно якої губернський поділ в УСРР скасовувався з 15 червня. Округи перехо¬дили в безпосереднє підпорядкування столичному центру у Харкові. Одночасно Житомирську округу перейменовано на Волинську, із залишенням Житомира окружним центром. Ліквідіція губерній спричинила значні зміни у межах округів та районів.
За цей час на території району утворено Корчівську (27.10.26), Вишпільську (23.08.28),Андріївську (13.11.28) сільради; 10 березня 1926 року Черняхівську сільську раду реорганізовано в селищну.
В зв'язку з утворенням 3 червня 1930 року Пулинського національного німецького району з його складу в підпорядкування Черняхівському району передано Березівську, Дубовецьку, Колодіївську, Кручинецьку, Новопільську, Окілківську, Садківську, Черемошненську та Щербинську сільські ради.
З 15 вересня 1930 року поділ УРСР на округи ліквідовується, а райони стають самостійними адміністративними одиницями і разом з окремими містами підпорядковуються безпосе¬редньо столичному центру. Відбувся перехід на двоступеневу систему управління.
В цей же час Вересівська, Гадзинська, Голіївська (Оліївська), Кам'янська, Крошенська-Українська, Крошенська-Чеська, Соколово-Гірська сільради увійшли до складу приміської смуги (нова адміністративно-територіальна одиниця) Житомирської міської ради. 17 жовтня 1935 року їй же передано також Дубовецьку, Колодіївську, Садківську, Черемошненську та Березівську сільські ради.
Проте новозапроваджена двоступенева система управління себе не виправдала, а тому По¬становою IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року в Україні створюються 5 обла¬стей, до однієї з яких, Київської, ввійшов Черняхівський район.
19 листопада 1933 року району підпорядковано колонії Мойсіївку та Стару Болярку Мархлевського району, а 21 березня 1934 року до складу Пулинського району передано Бабичівську сільську раду.
В зв'язку з розформуванням Пулинського національного німецького району Черняхівсь¬кому району передано Буряківську та Олександрівську сільради, а також Івановицьку сільську раду Володарсько-Волинського району.
Пошук більш оптимального адміністративно-територіального устрою держави продовжувався, і в 1937 році уряд України повернувся до удосконалення та розширення найбільш вдалої на той час системи область - район. Як показало життя вона виявилася найбільш стабільною і залишається чинною й по сьогодні.
22 вересня 1937 року створено Житомирську область, до складу якої увійшли 34 адміні¬стративні райони,в тому числі і Черняхівський.
В період тимчасової окупації район відносився до Житомирського гебітскомісаріату, і на його території функціонували три (Головинська, Карлівська, Щеніївська) сільські управи.
Після війни чергові глобальні зміни в адміністративно-територіальному устрої України відбулися в період правління М.С. Хрущова. На початку 50-их років в зв'язку з укрупненням кол¬госпів виникла потреба у зміні адміністративного підпорядкування значної кількості населених пунктів, пройшло широкомасштабне укрупнення сільських рад.
Лише в Житомирській області було ліквідовано близько 300 низових адміністративних одиниць. Серед них Андріївську, Високівську, Вишпільську, Головинську, Іванківську, Корчівську, Кручинецьку, Окілківську, Некрашівську, Осниківську, Славівську, Щеніївську і Щербинську сільські ради Черняхівського району.
Наприкінці 50-их років дійшла черга до удосконалення районної мережі.
21 січня 1959 року Указом ПВР УРСР ліквідовано значну кількість районів, і до складу Черняхівського району увійшли Видиборська, Ганнопільська, Горбулівська, Жадьківська і Селецька сільські ради ліквідованого Потіївського району.
Наступна хвиля реорганізації припадає на 1962-63 роки. ЗО грудня 1962 року Президія Верховної Ради України прийняла указ про укрупнення районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. В результаті в області залишилось 11 укрупнених районів, серед них і Черняхівський район. В підпорядкування району були передані 15 сільських рад ліквідованого Володарсько-Волинського району, Слобідська сільська рада Коростишівського району, Торчинська сільська рада Радомишльського, Бабичівська та Колодіївська сільські ради Червоноармійського районів.
7 січня 1963 року Слобідську та Торчинську сільські ради передано Коростишівському району, Бабичівську і Колодіївську — Новоград-Волинському. Одночасно підпорядковано Вихлянську, Гуто-Потіївську і Потіївську сільські ради Малинського району Черняхівському.
В результаті проведених заходів до Черняхівського територіального колгоспно-радгоспного виробничого управління ввійшло 50 колгоспів і один радгосп, в користуванні яких знаходилось 141861 га землі, в тому числі 118456 сільськогосподарських угідь.
За час існування району в укрупненому складі 7 січня 1963 року ліквідовано Новосільську та утворено Ягодинську сільські ради.
Проте нові адміністративні утворення виявилися неефективними і недовговічними. Тому з 1965 року почався зворотний процес повернення до попередньої системи адміністративно-територіального устрою.
Указом ПВР УРСР «Про утворення нових районів Української УРСР» 08.12.1966 р. до складу відновленого Володарсько-Волинського району передано Березівську, Давидівську, Дашинську, Дворищенську, Ємилівську, Зубринську, Краєвщинську, Кропивнянську, Небізьку, Поромівську, Радицьку, Рижанську, Суховільську, Топорищенську, Фасівську, Ягодинську сільські ради.
З другої половини 60-их років район не зазнав суттєвих змін в адміністративно-терито¬ріальному устрої. За цей період утворено лише Салівську (01.02.71), Ксаверівську (09.12.85) і Городищенську (18.06.90) сільські ради.
Рішенням Житомирського облвиконкому «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ окремих районів» від 19 січня 1981 року село Головино Сліпчицької сільської ради віднесено до категорії селищ міського типу і в ньому створено Головинську селищну раду.
Станом на 1 липня 2008 року район складається з 2 селищних і 23 сільських рад, до яких входять 2 селища міського типу і 54 сільських населених пункти, де проживає 31,6 тис. громадян.
" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл