Територіальний устрій та історія с.Бежів.

На території сучасного Бежева існувало поселення поляків - Киселівка. За розповідями ту-тешніх мешканців, поселилися поляки на цій території ще після укладення Люблінської Унії, так як місцевими жителями знайдено на території Бежева польські монети, які датовані 1653 роком.
Польське поселення значно відрізнялося від сусідніх: панували польські звичаї, традиції, обряди. Так, як місцеві жителі розповідають про те, що до православних церков вони не хо¬дили, а зверталися до костьолів, навіть хоронили своїх близьких на кладовищі православних не бажали.
Після III поділу Польщі с.Киселівка ввійшло до складу Волинської губернії, Житомирсь¬кого повіту Бежівської волості. Панувала поміщицька форма землеволодіння.
У 1861 році коли була проведена селянська реформа, розпочався процес викупу селянами, землі у поміщиків. Не обминуло це і Киселівку. Зокрема, в Житомирському обласному архіві є документи, які засвідчують про викуп селянами землі у поміщиці Дідківської (1869-1871 рр.) З грудня 1883 р. є документи про продаж поміщицею Ганною Безпальчевою 120 десятин землі колоністами колонії Киселівки Житомирського повіту.
Стосовно чисельності населення станом на 1922 р. Киселівка нараховувала: чоловіків -169 чол., жінок - 189 чол., що вказує на перевагу жінок над чоловіками. Разом - 358 осіб.
На цей час у сусідньому с.Бежеві (про це вже згадувалось) було відкрито Бежівське однокласне училище, згодом школа, тому відповідно є й дані про грамотність населення.
Грамотних: чоловіків - 175, жінок - 74.
Малограмотних: чоловіків - 18, жінок - 8.
В 1929 році на території Киселівки організовано колгосп ім.Сталіна, але акт на вічне ко-ристування землею був вручений у 1936 р.. В склад тодішнього колгоспу входило 109 господа-рів. Налічувалося 430 чоловік - членів колгоспу.
Всього землі - 604 га., в тому числі пашні - 355 га, сінокосу - 130 га, інше 119 га. голова колгоспу - Свірчевський Тофіль Григорович. Голова сільської ради - Корчака Іван Михайлович.
Газета „Радянська Волинь" повідомляє, що на той час 5 колгоспів Черняхівщини були в передовиках по сівбі, серед них і Киселівська артіль. Рішуча боротьба з перекрученням колек-тивізації на Черняхівщини та розтлумачення постанов партії й уряду про колективізацію дали за останній місяць (1930) приплив до колгоспів бідняцько-середняцьких господарств.
Вже на 1930 р. до колгоспів вступили 164 господарства. Серед цих господарств чимало таких, що раніше вийшли з колгоспів. В цей же час в колгоспі ім.Сталіна обрали культ комісію.
Випускають стінну газету. Комсомольці проводять ліквідацію неписьменності серед чле¬нів колгоспу, сам же колгосп поповнюється новими членами.
Під час Великої Вітчизняної війни Киселівка зазнає знищувань з боку фашистів. В липні 1941 року загарбники в'їхали в село. За розповідями місцевих жителів їх було чоловік 100, за-брали в колгоспі коней, свиней, продукти харчування, які знаходилися в коморі.
В 1942-1943 рр. забрано останні свині, кури, частину будівель зруйновано. В 1943 р. від ар-тилерійського обстрілу зазнав руйнування і майже був спалений весь колгосп. Місцеве насе-лення намагалося евакуювати велику рогату худобу і молодих лошат, але по дорозі все було знищено. Місцевим жителям Киселівки добре запам'яталося ім'я німецького коменданта Лазе де Гельвина.
Після закінчення війни Киселівка входить до складу с. Бежева. Через міст були з'єднані два села в одне. До сьогоднішнього дня у селі Бежеві вже немає корінних поляків, так як пере-плелося коріння з місцевими жителями, але й до сьогодні в Бежеві є родини Дідківських, Свірчевських, Будзінських, Мацієвських, Данилівських.
В Житомирському обласному архіві є дані про створення колгоспу в с.Бежеві „Комунар Черняхівщини". Створення в 1929 році Акт на користування землею був виданий в 1936 році. В склад колгоспу входило 205 господарств, членів колгоспу 800 чол. Всього землі в колгоспі 1410 га, в тому числі 952 га - пашні, 216 га - сінокосу, інше 292 га.
Не обминуло страшне горе - навала фашистських загарбників, і село Бежів. Жителі згада-ного населеного пункту стали на захист рідних домівок, своїх матерів, дітей, братів, сестер, рідних просторів.
У Великій Вітчизняній війні прийняло участь 306 жителів. З них загинуло в боях 126 чол.. Нагороджено орденами та медалями 180 чол. Нині в селі проживає лише 5 ветеранів.
Пам'ять про загиблих не згасає. В 1975 році до 30-річчя Перемоги в парку було відкрито пам'ятник жителям села, які загинули в страшні роки Великої Вітчизняної війни.
Пам'ятник представляє собою скульптурну композицію, виконану із гіпсу, викрашену в сріблястий колір, і встановлену на постаменті, облицьованого брекчією. Два воїни - один із них підняв лівою рукою автомат, що символізує перемогу, а правою - підтримує пораненого товариша - символ бойового побратимства.
З правого боку, під кутом 90° розміщено п'ять меморіальних плит, на чотирьох з яких ви-карбувано прізвища жителів села, що загинули під час війни, а на першій - напис вшанування.
В парку знаходяться братські могили танкістів, Клєпіков Ю.А., Іванов Ю.А. 1945 років вої-нів Радянської Армії, які визволяли село.
В центрі села, в тому ж парку встановлено пам'ятник героям громадянської війни. До речі, в 1918 р., в період окупації України німцями спалахували повстання і в Бежівській волості. Це повстання було частиною загального повстання внаслідок чого окупанти були вигнані з України. Активну участь у повстанні брали жителі села Бежева: Костянтин Григорович Будзінський, Ульян Данилович Маленівський.
На обох кладовищах Бежева встановлено обеліски на братських могилах, в них поховані воїни Радянської Армії, які визволяли село від фашистських загарбників. Щовесни на братсь¬ких могилах полум'яніють червоні тюльпани, як знак вшанування героїв, як нагадування про страшні роки фашистських окупантів.
За героїзм і відвагу в роки Великої Вітчизняної воїни Плавенчук Сергій Іванович наго-роджений орденом „Отечественной войны" II ст., Якобчук Віра Феодосіївна - орденом „Оте-чественной войны" II ст., Пилипчук Віктор Кирилович - орденом „Отечественной войны" III ст., двома медалями „За відвагу", Можарівський Олександр Адамович - орденом „Отечествен¬ной войны" II ст., Гарбарчук Павло Михайлович - орденом „Красного знамени", „Богдана Хмельницького III ст."
Бежівський край славиться роботящими руками, співочими, поетичними талантами. За тру-дові успіхи 39 жителів Бежева нагороджено орденом й медалями Радянського Союзу.
Ланкова Г.І. Дідківська за вирощування високих урожаїв льону 1939 році удостоєна ордена Леніна, 1966 року - ордена Трудового Червоного Прапора.
Бежів славиться тим, що тут проживає поет - аматор Яненко Теофіл Петрович. Його пое-тична добірка нараховує більше 30 творів. Заглиблюючись у кожну строфу поезій, до найтоншої струни нашого серця торкається безмежна любов до рідного краю, села, людей праці.
Бежів - це і співочий край. З вуст в вуста передаються народні пісня, завдяки зусил¬лям хор - ланки „Надвечір'я", нещодавно їй присвоєно звання народної, керує цим колективом Мацієвська Євгенія Миколаївна. До речі, Дідківська Марія Михайлівна, член згаданого колек¬тиву, написала слова і музику до пісні „Бежівчаночка".
До 2006 року на території Бежівської сільської ради діяло сільськогосподарське підприєм-ство «Колос». На зміну йому прийшли цехи по обробці природного каменю. Піонерами цієї справи стали приватні підприємці Ревчук Віктор Миколайович, Шпакевич Роман Васильович та Свірчевський Олександр Олександрович. На їх приватних підприємствах відкрито більше тридцяти робочих місць. Посильну допомогу вони особисто надають для свого села. Так при-ватний підприємець Ревчук Віктор Миколайович у 2007 році до 9 травня за власні кошти виго-товив і відкрив обеліск присвячений землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
Основним напрямком роботи виконкому сільської ради та депутатського корпусу є вико-нання програми економічного та соціального розвитку села. За останній рік зроблено капі-тальний ремонт будинку культури.
На даний час в селі працює чотири цехи по обробці природного каменю та п'ять цехів на стадії відкриття, три магазини, загальноосвітня школа, де навчається 60 дітей, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку ,будинок культури і сільська бібліотека.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл