Село Троковичі Черняхівського району від післявоєнних років до сьогодення.

В травні 1950 року хлібороби трьох дрібних господарств с.Троковичі та одного с.Некраші вирішили об"єднатися. Об"єднаний колгосп став носити ім'я великого Леніна. Його головою об-рали М.О. Прокопчука. Секретарем колгоспної організації комуністи назвали фронтовика, тричі орденоносця, вчителя місцевої школи М.М. Білошицького.
З 1958 року колгосп імені Леніна очолив Легенчук Олександр Трохимович. Колгосп набирає великих темпів розвитку і стає тричі міліонером, одним із кращих колгоспів Житомирської області.
Оглянешся на ті роки і думаєш: скільки славних людей виросло на нашій землі. І як багато зробили вони в ім'я розквіту рідної артілі. Назвемо лише окремі імена, якими пишається село. Це комуністи - бригадир Надія Карпівна Король, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, доярка Хотина Ткачук, нагороджена орденом „Знак Пошани", ланкових льонарок Ніну Рубан (Герой Соціалістичної праці) нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, Ганну Скрозняк, Ганну Кохан, Ольгу Мельниченко, трактористів Івана Сергійчика та Павла Пилипчука , механізатора Петра Прокопчука, колгоспниць Ніну Коротун і Павліну Мазко, нагороджених бронзовими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки за 1965 рік, доглядача телят Романа Ничипорука, Павло Васильович Кочергін - заслужений механізатор України на¬городжений орденом Трудового Червоного Прапора, Чернецький Анатолій Васильович (1961-1981рр.) - воїн-афганець, рядовий загинув в Афганістані, нагороджений орденом «Червоної Зірки» посмертно. Список хороших людей, що вийшли з села, можна було б продовжувати.
З початку 90-х років культурний та господарський розвиток села частково призупинився.
Припинили свою діяльність Будинок культури та пожежне депо с. Троковичі в зв'язку з аварійним станом та нестачею коштів на їх ремонт.
В 2001 році припинив свою діяльність TOB ВКФ «Троковицьке». Були розпайовані землі TOB ВКФ «Троковицьке» та сільськогосподарське майно. Перестав діяти і дитячий садок. Основна кількість населення залишилася без основної роботи. Частина громадян, а саме: Сич В.К., Тарасюк В.М., Сич О.В., Єфимчук Л.М., Прокопчук М.В., Савченко М.А. та Горкуша М.П. створили фермерські господарства. А також багато громадян вийшли зі своїми земельними (частками) паями в натурі і обробляють їх самостійно.
На території села Троковичі знаходиться державна установа - сільська рада, до складу якої входить також населений пункт Некраші.
На території сільської ради проживає 2 232 громадян , з них 313 школярів, дітей від на-родження до 6 років біля 143,молодь до 35 років - 505 чол., непрацюючих - 879 чол., 1065 гро-мадян у працездатному віці, зайнятого населення - 186 чол., зареєстрованих в службі зайнятості -38 чоловік.
В склад виконавчого комітету сільської ради входить 9 чоловік. Очолював його сільський голова Легенчук Г.О., заступник - Хробуст Н.І., секретар ради - Жовтовська Ж.О., члени виконкому: Сидорчук О.А, Онищук В.І., Бойко Т.В., Прокопчук В.М., Колесник A.B., Горкуша І.М.
Основними напрямками роботи виконавчого комітету, як передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» є в межах наданих повноважень здійснення делегованих та самоврядних виконавчих функцій з дотриманням при цьому та забезпеченням вико¬нання на території сільської ради Законів України, Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень голови районної державної адміністрації, рішень районної ради і власних рішень.
Виконавчий комітет розглядає питання виконання програми соціально-економічного роз¬витку та сільського бюджету щоквартально, питання організації харчування в школах, організації медичного обслуговування в с. Троковичі та с. Некраші, організації роботи по запобіганню бездоглядності неповнолітніх, сприяння організації призову на строкову військову службу, на-дання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та встановлення за погодженням з власниками розпорядку роботи, надання дозволів на будівництво, утворення адмінкомісії, надання мате-ріальної допомоги та оформлення правових документів на об'єкти нерухомого майна.
До складу депутатського корпусу входить 15 депутатів. З них 4 жінки та 11 чоловіків.
Нинішні депутати активніші, дієвіші в порівняні з минулим складом. Принципово підходять до вирішення питань внесення змін до бюджету, спрямування коштів на вирішення питань соціально-економічного розвитку території та вирішення передачі земельних ділянок в оренду, встановлення орендної плати за землю.
На території ради працюють два дошкільні заклади при школах. Діє 2 школи - Троковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів (директор Рудик В.А.) та Некрашівська ЗОШ І-ІІ ступенів (директор Кравчук А.Д.) , 2 сільські та 2 шкільні бібліотеки, клуб с. Некраші, Троковицька лікарська амбулаторія та Некрашівський ФАП, відділення зв'язку та 7 приватних магазинів. Розпочато ремонт дитячого садочку с. Троковичі та відремонтовано праву частину Троковицької лікарської ам-булаторії та освітлення центрів сіл.
На території сільської ради на даний час діє лише одне сільськогосподарське підприємство - це ПП «Некраші».
Є в селі Українська православна Свято-Троїцька церква - пам'ятник архітектури націо-нального значення. З 2004 року Свято-Троїцька церква знаходиться під охороною держави (охоронний номер 27-Н) як аналог дерев'яної архітектури України, унікальний за своїми композиційними та конструктивними художньо-декоративними якостями.
На майбутнє планується побудувати цегляний завод та газифікувати село. Історія продовжується і в ній буде ще багато славних сторінок.
В пошуках істини, винятково важлива роль належить подіям, які описані в книзі «Історія Русів» і в тій чи іншій мірі зачіпають нашу місцевість. Через легенди, розповіді, перекази старожилів, матеріальні цінності і археологічні розкопки ми дізнаємось, що події, описані в «Історії Русів» дійсно мали місце, що на полі біля села Троковичі відбулась велика битва, між козаками і польською армією. Саме як відбувалися ці події, потрібно дослідити аби підтвердити, або заперечити опис цієї битви посилаючись на архівні документи. Саме цим займаються слідопити Троковицької середньої школи на чолі з її директором Віктором Анастасовичем Рудиком. І незабаром той час, коли надмогильний хрест на кургані-могильнику прояснить істину цих подій.

" Історія Черняхівщини: етапи становлення і сучасність."-Ж.:ОП"Житомирська облдрукарня",2009.-848с.;іл