Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaСело Троковичі Черняхівського району від післявоєнних років до сьогодення.
30 липня 2009
З 1958 року колгосп імені Леніна очолив Легенчук Олександр Трохимович. Колгосп набирає великих темпів розвитку і стає тричі міліонером, одним із кращих колгоспів Житомирської області.
Оглянешся на ті роки і думаєш: скільки славних людей виросло на нашій землі. І як багато зробили вони в ім'я розквіту рідної артілі. Назвемо лише окремі імена, якими пишається село. Це комуністи - бригадир Надія Карпівна Король, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, доярка Хотина Ткачук, нагороджена орденом „Знак Пошани", ланкових льонарок Ніну Рубан (Герой Соціалістичної праці) нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, Ганну Скрозняк, Ганну Кохан, Ольгу Мельниченко, трактористів Івана Сергійчика та Павла Пилипчука , механізатора Петра Прокопчука, колгоспниць Ніну Коротун і Павліну Мазко, нагороджених бронзовими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки за 1965 рік, доглядача телят Романа Ничипорука, Павло Васильович Кочергін - заслужений механізатор України на¬городжений орденом Трудового Червоного Прапора, Чернецький Анатолій Васильович (1961-1981рр.) - воїн-афганець, рядовий загинув в Афганістані, нагороджений орденом «Червоної Зірки» посмертно. Список хороших людей, що вийшли з села, можна було б продовжувати. З початку 90-х років культурний та господарський розвиток села частково призупинився. Припинили свою діяльність Будинок культури та пожежне депо с. Троковичі в зв'язку з аварійним станом та нестачею коштів на їх ремонт. В 2001 році припинив свою діяльність TOB ВКФ «Троковицьке». Були розпайовані землі TOB ВКФ «Троковицьке» та сільськогосподарське майно. Перестав діяти і дитячий садок. Основна кількість населення залишилася без основної роботи. Частина громадян, а саме: Сич В.К., Тарасюк В.М., Сич О.В., Єфимчук Л.М., Прокопчук М.В., Савченко М.А. та Горкуша М.П. створили фермерські господарства. А також багато громадян вийшли зі своїми земельними (частками) паями в натурі і обробляють їх самостійно.
Історія виникнення села Троковичі Черняхівського району.
30 липня 2009
Троковичі - село, центр Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, до складу якого входить також населений пункт Некраші.
Село розташоване за чотирнадцять кілометрів на північ від міста Житомира у верхів'ї річечки Свинолужки, вздовж дороги Житомир - Мозир. Населення с. Троковичі - одна тисяча шістсот п'ятдесят чоловік. Герба та прапора село не має. Площа населеного пункту складає 508,7 га. Дата заснування села невідома. Місцеві жителі розповідають легенду нібито назва походить від колишнього древлянського поселення Троков, яке колись знаходилося на цьому місці і було зруйноване татарами. На користь цієї версії говорять речі знайдені під час земляних робіт на так званій Могилі. За переказами старих жителів Могила була такою високою, що піднятися на її вершину коштувало великих зусиль. Зараз курган майже зрівняний із землею. На території села під час розкопок були знайдені частини старовинного воза, кам'яні молотки та інші речі. Підтвердження того, що колись тут було древлянське поселення Троков знаходимо в книзі «Легенди і перекази» ( Київ.: Наукова думка, 1985). «Колись на тому місці, де тепер хутора Пасіки, був город Троков. Тоді були все війни великі: то з турками, то з татарами, то з ляхами. Страшенно великі були руйнації. Ото турки чи татари були і в тому Трокові, людей усіх перерізали, а самий город спалили, зруйнували геть. Але ж ще в живих зосталось двоє людей: парубок з дівчиною. Вони дуже кохалися, дуже любили одне одного і поклялися бути вірними до самої смерті. А тут недалеко був великий ліс. Ото в той великий ліс втекли парубок з дівчиною. Там була всяка звірина і було багато дикого меду по деревах і в вуликах. Раз їхали цим лісом три турки. Вони побачили на деревах вулики з медом, позлазили з воза та й полізли на дерева по мед. Парубок той помітив це. Він тихенько підійшов до їхнього воза, взяв собі зброю та й постріляв їх усіх трьох, а їхнє майно забрав собі. Скоро до цього лісу стали приходити люди з півночі і оселятися в ньому. І тут помаленьку з бувшого Трокова чи Крокова і вийшло теперішнє село Троковичі».
Село Новосілки Черняхівського району.
30 липня 2009
Село Новосілки відноситься до Черняхівської селищної ради. Розбудова цього населеного пункту почалася у 18 столітті німецькими колоністами, які поселились в цих місцях. Першим поселенцем був німець Нейборн. Він займав землі між Пекарщиною, Черняховом і Андріївом. Згодом Нейборн запросив до себе своїх земляків, які розселились на хуторах, потім утворилась колонія Черняхівська (німецька). В 1928-1929р.р. було засноване село Нейборн, утворена Нейборнська сільська рада. Головою сільвиконкому був Август Гогенштейн. В ті роки в с. Нейборн проживали: 1084 німці, 34 українці, 13 євреїв, 14 поляків, 5 чехів і 1 білорус.
Історія смт.Черняхів.
30 липня 2009
Черняхів - селище міського типу, з 1923 року-районний центр, розташований за 22 км на північ від обласного центру м. Житомир, на берегах річки Очеретянка по шляху Мозер - Житомир. До цього був містечком, волосним центром, а ще раніше, в період визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. і після - сотенним містом. В люстрації за 1545 рік - це було містечко, яке належало князю Немиричу. Воно мало 11 димів, звичайно це були курні хати.
Як видно з матеріалів видатного краєзнавця Похилевича, сама назва ,Черняхів" свідчить про те, що тут ховалась чернь, самий нижчий стан людей до монгольського періоду. І коли з'яви-лись в наших краях монголи, то ця чернь і знайшла свою схованку в наших місцях. А потім ли-шилась тут жити назавжди. Як говорять народні перекази і легенди на території сучасного Черняхова росли дрімучі ліси, які межували з непрохідними болотами. Це і сприяло тому, що сюди тікали бідні люди і тут переховувались. Пізніше це місто назвали - Черніхов. Через деякий час тут з'явилось по-селення з такою назвою, яке і попало в польські люстрації. Але в судових справах того періоду (1584 р.) згадується ще старий Черняхов. Де воно було це поселення - до цих пір лишається за-гадкою. Черняхів став помісним містечком великих землевласників Немиричів. Жителі Черняхова в XVI-XVII ст. зазнавали систематичних наїздів різних князів і бандитських груп, наскоків татар.
Село Корчівка Черняхівського району.
27 липня 2009
Село Корчівка розташоване по берегах невеликої річки Тростяниця в східно-північній ча¬стині району за 20 кілометрів до районного та 45 км. до обласного центру. Площа села складає - 145.3 га. Кількість населення - 173 чоловік.
Село Корчівка за народними переказами походить від того, що місцевість навколо лісиста і при заселенні її потрібно було розкорчовувати. Першими поселенцями були люди, які переселились з с. Торчина Коростишівського району. За переказами жителів села заснування с. Корчівки припадає на 50 роки 17 ст. Проте, в архівних документах перша згадка про село Корчівку Горбулівської волості Київської губернії Радомишльського повіту датується 1864 р., що відбито в книзі Л. Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» ст. 179. Тут же, зазначається, що жителів було 177 чоловік, які належали трьом поміщикам: Бродовичу, який мав 131 десятину, Люблінський, яка мала 181 десятину, П. Воронічу, який мав 113 десятин землі. Далі автор вказує, що поміщик Петро Вороніч за борги Маленівській церкві в сумі 422 крб. 55 коп. віддав землю: 1 уволоку 24 морги та селян 3 чоловіки і 2 жінки. За даними вищезгаданої книги говориться, шо в «Корчевке находятся два древних вала длиною более двух верств, но высотою не более 1,5 аршина и 8 аршин ширины». Цієї історичної пам'ятки зараз вже не видно. Проте є давнє місце поселення «Урочище Сковорода», яке відноситься до часів нашестя татар.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад