Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaСело Росівка Черняхівського району.
27 липня 2009
с. Росівка розташоване в північній частині Черняхівського району Житомирської області. Площа населеного пункту становить - 75 га. В селі проживає - 138 чоловік, нараховується - 66 будинків
Село Росівка засноване у 1898 році. Земля в далекі роки с. Росівки була покрита густими лісами і великими болотами. Дуже багато було води і роси. Із цієї розповіді і пішла назва села Росівка. Перші поселення були організовані при виселці населення паном. Першими були вислані чотири сім'ї із села Браженка.
Село Сали Черняхівського району.
27 липня 2009
с. Сали розташоване в північній частині Черняхівського району Житомирської області. Площа населеного пункту становить - 200 га. В селі проживає 368 чоловік, нараховується 160 дворів.
Село Сали засноване у 1617 році. Багата земля наша історією. В далеку давнину територія села була покрита лісом. Перші поселення були при розправі княгині Ольги. Жителі Коростеня втікаючи від розправи княгині Ольги поселялися в лісах біля річок. Так понад берегом річки Тростяниця виникли перші поселення людей. Існує дві легенди щодо походження назви села. Одна сповіщає, що Сали похідне від слова «сало» . В давнину, коли були напади татар, люди ховали продукти в дуплах старих дерев . Один чоловік сховавшись у дуплі старого дерева знайшов там сало і довгий час просидів там хар¬чуючись тільки салом. Люди розповідаючи про це один одному говорили: «це з того поселення, де в дуплах ховають сало», спочатку називали поселення салом, а потім стали називати Сали. Інша версія - в селі проживали в основному люди з прізвищем Салюк. Це і лягло в основу назви нашего села.
Село Мокренщина Черняхівського району.
27 липня 2009
Село Мокренщина розташоване в західній частині району за 9 км від районного та 32 км від обласного центрів. Загальна площа населенного пункту 96 га. До 1968 року село було центром Мокренщинської сільської ради, якій було підпорядковане с.Пекарщина.
Про село в архівних документах згадується в акті від 7 травня 1610 року про відокремлення володіння князя Януша Осторожського волості Нільської ( що займали тоді села Івановичі, Грушки, Новопіль і Зороків ) від володіння Стефана Немирича волості Черняхівської, в склад якої входили села Статів (тобто Славів), Селянщина, Мокренщина, Горбаша, Троковичі. Таким чином Мокренщина належала Київському судичу Стефану Немиричу. Старожили пояснюють, що назва с. Мокренщина походить від місцевості,що має низинний заболочений характер, на якій росте рослина за назвою місцевих жителів-«мокрець».
Село Пекарщина Черняхівського району.
27 липня 2009
Село Пекарщина, центр Пекарщинської сільської ради, розташоване на берегах річки Тро¬стяниця в західній частині Черняхівського району за 12 кілометрів від районного та 35 кілометрів від обласного центрів. Загальна площа села - 143 га.
Пекарщина відома з другої половини 17 століття. Але люди тут жили значно раніше, про що свідчать могили слов'янського періоду, які видніються на старому кладовищі, розміщеному на півдні села. Існує дві версії походження назви села. Одна з легенд говорить, що засновниками поселення були пекарі. Вони випікали запашний хліб для чумаків, які везли товари шляхом, що проходив через село та з'єднував Житомир з Горошками. За іншою легендою назва села Пекарщина походить від слова «Бекарщина». За селом є невеликий горб, який називають Бекарева гора. На цій горі стояв маєток пана Бекара. Вся земля, що належала панові, звалася Бекарщиною. З часом в слові «Бекарщина» літера «Б» змінилась на «П», так утворилась назва села - Пекарщина. Ця назва не змінювалась, а завжди залишалась сталою.
Село Очеретянка Черняхівського району.
26 липня 2009
Очеретянка відома з другої половини XVII століття. Ще в 1640 році це село іменувалось, як Воров. Про походження села Воров існує в народі дві легенди. Одна з них говорить, що село Воров походить від того, що наші предки в минулому займалися виготовленням ворохів (мішків). «(Це записано зі слів 90-річного жителя села Вакуловича Сави в 1957 році.)» Друга легенда говорить, що колись на території села Ворова росли дрімучі ліси і ніяких поселень не було. А в селі Бежів, Черняхівського р-ну жив поміщик і за злодійство вислав вора-кріпака в дрімучий ліс де побудував йому землянку. Біля його поселення почали оселятись інші селяни-кріпаки . З роками це поселення розширювалось і почало називатись Воров. (Із запису (в 1957 р.) слів старожила Вакуловича Івана). І ще із розповідей старожилів відомо також, що територія де розташоване село, знаходилась під густими лісами. А понад селом пролягав старий шлях, який сполучав південь з Петербургом. Тим шляхом, на Петербург, навіть проїжджала цариця Катерина II.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад