Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaс.Вільськ Черняхівського району-становлення та сучасність.
25 липня 2009
У 1929 рік у с. Вільськ був організований колгосп.
Голод, війна, розруха. В кінці 1943 року село Вільськ було визволено від фашистських загарбників. На початку 50-х років всі малі колгоспи були об'єднані в один колгосп "Жовтень". У 80-х роках XX ст.. працювали магазини: промтоварів, госптоварів, „Книга", аптечний пункт, Вільська лікарська амбулаторія, відділ зв'язку, побутовий комбінат. Був побудований двохповерховий адмінбудинок. В новому столітті колгосп розпайовано серед жителів села, розпайована громадська земля серед колгоспників , видані Державні акти на земельні частки (паї), почали працювати фер-мерські господарства. ПСПО „Вільськ' ліквідовано в 2007 році.
с.Вільськ Черняхівського району.Історія села.
25 липня 2009
Село Вільськ - центр Вільської сільської ради, до складу якої, крім Вільська, входять на-селені пункти Перемога, Щербини, Ялинівка. Вільськ розташований за 14 км на південний захід від районного центру Черняхова, за 12 км на північний захід від м. Житомира, за 7км від залізничної станції Дубовець.
Історія Вільська своїм корінням веде у далеке минуле. На цій території люди жили ще в кам'яний вік, про що свідчать знайденні тут під час археологічних досліджень знаряддя праці часів кам'яного віку (ножі, молотки, кам'яні сокири, тощо). В часи Київської Русі - Вільськ був одним із регіональних центрів древлянського племені. Через Вільськ проходила древня торгово-військова дорога з Києва на Волинь. Галицько-Волинський літопис в 1233 році згадує Чортовий ліс, який знаходиться між Вільськом і Пулином (Червоноармійськом). За місцевим переказом древлянське поселення було спалене під час та-таро-монгольської навали 1240 року. Жителі сховались в навколишніх лісах. На попелище по¬вернулись лише три чоловіки і відновили поселення. Місцевий переказ першопоселеннями називає рід Котенків і Коцюб.
Територіальний устрій та історія с.Бежів.
25 липня 2009
На території сучасного Бежева існувало поселення поляків - Киселівка. За розповідями ту-тешніх мешканців, поселилися поляки на цій території ще після укладення Люблінської Унії, так як місцевими жителями знайдено на території Бежева польські монети, які датовані 1653 роком.
Польське поселення значно відрізнялося від сусідніх: панували польські звичаї, традиції, обряди. Так, як місцеві жителі розповідають про те, що до православних церков вони не хо¬дили, а зверталися до костьолів, навіть хоронили своїх близьких на кладовищі православних не бажали. Після III поділу Польщі с.Киселівка ввійшло до складу Волинської губернії, Житомирсь¬кого повіту Бежівської волості. Панувала поміщицька форма землеволодіння. Бежів - це і співочий край. З вуст в вуста передаються народні пісня, завдяки зусил¬лям хор - ланки „Надвечір'я", нещодавно їй присвоєно звання народної, керує цим колективом Мацієвська Євгенія Миколаївна. До речі, Дідківська Марія Михайлівна, член згаданого колек¬тиву, написала слова і музику до пісні „Бежівчаночка". До 2006 року на території Бежівської сільської ради діяло сільськогосподарське підприєм-ство «Колос». На зміну йому прийшли цехи по обробці природного каменю. Піонерами цієї справи стали приватні підприємці Ревчук Віктор Миколайович, Шпакевич Роман Васильович та Свірчевський Олександр Олександрович. На їх приватних підприємствах відкрито більше тридцяти робочих місць. Посильну допомогу вони особисто надають для свого села. Так при-ватний підприємець Ревчук Віктор Миколайович у 2007 році до 9 травня за власні кошти виго-товив і відкрив обеліск присвячений землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Основним напрямком роботи виконкому сільської ради та депутатського корпусу є вико-нання програми економічного та соціального розвитку села. За останній рік зроблено капі-тальний ремонт будинку культури.
Село Бежів Черняхівського району.Микола Павлович Дашкевич.
25 липня 2009
Село дало світу двох професорів. Тут народився відомий історик і літературознавець, академік Микола Палович Дашкевич (місцева школа насить його ім'я) та доктор медицини Юрій Іванович Ляшенко.
икола Павлович Дашкевич народився 16 серпня 1852 року в селі Бежеві Житомирського повіту тодішньої Волинської губернії в сім'ї священика. Батько М.П. Дашкевича - Павло Дашкевич, народився в селі Острівці Луцького повіту Волинської губернії в родині священика. За-кінчив духовне училище. 23 березня 1844 року посвячений в стан священика села Шумське, а вже наступного року переведений на паству села Бежева. Син отця Павла - Микола, спочатку гімназист, а потім студент, збирав на квартирі батька у Бежеві під час канікул дітей селян та місцевої збіднілої шляхти і навчав їх грамоті. Середню освіту Микола Дашкевич здобув у Житомирській першій чоловічій гімназії, найбільшому і най-авторитетнішому навчальному закладі тодішньої Волинської губернії, з якою вийшли такі ви-датні вчені, як Володимир Липський, Павло Путковский, Володимир Подвисоцький, Михайло Усанович, письменник Володимир Короленко та багато інших.
Бежівська ікона Божої матері.
25 липня 2009
Точний час заснування села Бежева невідомий. Відомо лише, що в стародавніх актах воно згадується під назвами „Бижев", „Бежов", „Безов", а саме під 1611 роком у скарзі до межового судді князя Стефана Немирича, власника Черняхова, про розбій, вчинений керуючим бежівським маєтком князя Іоахіма Корецького Григорієм Пашковським). Церква Успення Пресвятої Богородиці в стилі українського бароко, збудована 1647 року за кошти благочестивого хрис-тиянина Захарія (за фінансової підтримки місцевого землевласника Венедикта Лемеха), котрий 11 квітня 1645 року зцілився у молитві до Чудотворної ікони Богоматері, у червні 1645 року. Богоматір постала перед ним уві сні. (І.П.Теодорович. Історико - статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії).
До речі, Бежівська ікона Божої матері є однією з найдревніших святинь Житомирської єпар-хії. За народними переказами, ікона явилась на дереві (на дубі чи груші), біля якого протікав струмок. Двічі ікону намагались вивезти в Житомир, але кожного разу ікона дивним чином вер-талась на дерево. Коли ж третього разу намагались зняти цю ікону, вона стала настільки важ¬кою, що її не змогли зрушити з місця.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад