Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaСело Бежів Черняхівського району.
25 липня 2009
Село Бежів однойменної сільської ради Черняхівського району Житомирської області роз-міщене в верхів'ях річки Бистріївки (притока Тетерева) за 10 км. від районного центру та за-лізничної станції Горбаші.
Жителів - 549 Історія древнього Бежева оповита сивою імлою. З переказів старожителів села, і зі статті ..Древлянський город-Дитинець" газети „Нове життя" №21 (на жаль рік не відомий). Краєзнавця Миколи Брицуна, що древній Бежів (VI - VIІ ст.) город Бежів, був розташова¬ний на сходженні трьох доріг: на Черняхів, Радомишль, Іскоростень, тобто в смузі оборонних укріплень (від ворожих навал) древлянських городів, а саме: Межиріч, Черняхів, Радомишль, Житомир. Чому саме Бежів був стратегічним пунктом? А тому, що так звана, Осова Гора під Бежевом була прикрита зі сходу великим болотом, Хльобовою Долиною - здвижем, природною пе-репоною. Гора слугувала спостережним пунктом. Старий Бежів зазнав навали монголо-татар, які прийшли до пінських боліт.
Село Андріївка Черняхівського району в післявоєнний період та наш час.
24 липня 2009
Новий 1944 рік андріївці зустріли визволеними і вільними. Одразу приступили до віднов-лення колективних господарств, житлових приміщень колгоспників. Кожне господарство зобов'язалось побудувати конюшню, корівник, свинарник та інші вкрай необхідні приміщення, відновити хмелеплантації, забезпечити відтворення тваринництва, а також подбати про насіннєвий матеріал зернових та круп'яних культур, коренеплодів. До 1950 року значно збільшилось поголів'я великої рогатої худоби, свиней, птиці. Колго¬спи поступово забезпечувались механізмами та інвентарем. В селі відновила роботу семирічна школа, яку очолювала Буднік Марія Миколаївна - перша піонервожата району. Був перенесений у центр села сільський клуб, який до цього стояв на кол¬госпному дворі. Життя почало налагоджуватись, повернулись після війни переможці, правда не всі, яким довго відпочивати не довелось. Відлуння окупації та жорстоких боїв відчувалось на кожному кроці. 13 серпня 1946 року село Андріїво-Німецьке було перейменовано в село Андріївка. На по¬чатку 50-х років місцеве господарство очолив вмілий господарник, відмінний організатор сіль¬ськогосподарського виробництва Ковальчук Степан Іванович. В 1953 році колгосп отримав нову назву «За Урожай». У 1959-60 роках двори селян і господарський двір колгоспу були електрифіковані від міс¬цевої електростанції. Струм подавали тільки до 12 години ночі. А в 1961 році андріївці були під¬ключені до районної електромережі. В другій половині 60-х років на андріївських землях був створений радгосп «Андріївсь¬кий», який очолив Черчик Микола Кирилович. Під його опікою, в центрі села, в 1968 році під¬нявся перший двоповерховий чотирьохквартирний будинок для спеціалістів. Микола Кирилович пізніше працював проректором Житомирського сільгоспінституту, але не поривав зв'язок із нашими земляками. У 1968 році директором радгоспу призначили Поліщука Степана Федоровича, при якому було збудовано ще два сучасні капітальні зерносховища та автотракторну майстерню, куди був перенесений весь машинотракторний парк. Таким чином, поліпшились виробничі умови ро¬боти механізаторів. Майстерня вміщувала кузню, 2 токарних верстати, 1 розточувальний, газоелектрозварювальний цех, акумуляторну. Майстерня опалювалась та мала кранбалку. На початку сімдесятих років господарство очолив Васянович Володимир Петрович, при якому було побудовано капітальне овочесховище, 4-х рядний корівник, зданий в експлуатацію будинок культури на 325 місць, контора радгоспу, їдальня, 2 житлових будинки, котельня, яка опалювала контору, приміщення сільради, будинок культури та школу. Згідно земельної реформі, селянин, за ідеєю, повинен працювати на своїй землі, на своїй техніці, мати достойний заробіток або дивіденди. А на справді, всі почали доводити неефек¬тивність колективної праці на землі. Альтернативою колективам проголошувалось фермерство. Наше село стоїть на вигідному місці, щодо транспортного сполучення. Люди, щоб якось проплатити за електроенергію, придбати газ, відправити дітей до школи, поставити щось на стіл, почали розширювати підсобне господарство. І в цьому їм посприяли сільська рада, вико¬навчий комітет, депутатський корпус села. Розширювались земельні наділи для розвитку під¬собного господарства, виділено для кожної череди пасовище, проводилась заготівля лишків продукції. В багатьох випадках грошовий обіг замінили бартерними послугами. За останні десять років обирались головами правління: Коростильов Валерій Михайлович, Брик Володимир Федорович, Трохименко Петро Олександрович, Гладчук Микола Леонідович, Дубінін Михайло Іванович, Дейнеко Сергій Леонідович. Демографічна ситуація на селі різко змінилася. Різко зменшилась кількість зареєстрованих шлюбів. Смертність людей почала різко перевищувати народжуваність.
Село Андріївка Черняхівського району у роки війни.
24 липня 2009
Перша світова війна 1914 - 1917 років принесла жителям села великі страждання. Багато чоловіків загинули на фронті, частина повернулася до своїх домівок каліками. Жіноцтву села припала нелегка доля, вони активніше почали залучатись до громадської діяльності. За три роки Громадянської війни з 1917 по 1920 роки на Черняхівщині воювали австро-німецькі вій¬ська, війська польських інтервентів, війська Центральної Ради.
17 червня 1920 року на нашу територію вступила Перша кінна армія С.М. Будьонного. Тільки після цього було встановлено мир і радянську владу. 12 квітня 1921 року відбулися загальні збори громадян с. Андріївка, на яких були присутні 120 чоловіків і 18 жінок із загальної кількості 200 чоловіків і 182 жінки. Літо 1941 року ніколи не зникне з пам'яті тих, хто в цей рік жив і працював в Андріївці. В садах наливалися яблука, вишні, сливи. Під сонцем блистіли води ставків, тихо дзюрчали між левад і верб річки і річечки. Дуже добре, хоч не дуже заможно жили наші люди. Раділи своєму життю, справляли ве¬сілля, хрестини, родини. Будували житло, з піднятим настроєм ходили на роботу в колективне господарство. І літо 1941 року, що почалося, обіцяло багату осінь, вселяло в колгоспників надії на достаток, радість і щастя. І всі ці надії було перекреслено рано вранці 22 червня і 941 року. Війна почалася раптов
Село Андріївка Черняхівського району географічне положення та розвиток в довоєнні роки.
24 липня 2009
Розташоване село на обох берегах річки Очеретянка, яка протікає з півдня на північ. Через село проходить Північно-Західна залізниця. Через західну околицю, паралельно залізниці, понад селом прокладено автодорогу республіканського значення Виступовичі - Могилів-Подільський, через центр села прокладена дорога Малин- Житомир. До районного центру Черняхова - 6 км, така ж відстань до найближчої залізничної станції Горбаті. Територія сільської ради становить 2604,4 га, під населеним пунктом — 295 га.
Село Андріївка вперше згадується в 1605 році. За переказами на території сучасного села, в дрімучих лісах на березі річки, поселилось шість сімей, які займались виробництвом дьогтю. До цього часу десятки людей носять прізвище Дьохтяренко. З давніх-давен село зберігає прі¬звища населяючих їх людей, які свідчать з якого роду-племені вони пішли - Будніки, Бездітки, Дударенки, Коритки та ін. З вуст в уста, з поколінь в покоління передається легенда про камінь Кармелюка, який зна-ходиться на території села Андріївка і є свідком підписання угоди між Кармелюком і тодішньою владою, яка панувала і порабощала народ.
Територіальна громада Черняхівського району - шляхи становлення та історичні віхи.
16 липня 2009
За 85 років значно змінився район у соціальному, економічному, духовному, культурному і освітньому розвитку.
За цей період не тільки географічно, а й економічно, соціально, культурно змінилося саме село. Це читач мав змогу прослідкувати у попередніх та послідуючих розділах нашого видання. Однак, якщо розглядати роль місцевого самоврядування на нинішньому етапі, то слід від¬мітити, що роль місцевих рад різних рівнів значно відрізняється від роботи рад попереднього радянського періоду. За часів радянської влади (до 1991 р.) центральні і регіональні органи влади становили єдину систему органів державної влади - так звану «вертикаль», в якій органи влади нижчого рівня були прямо підпорядковані органам влади ( а фактично - окремим чиновникам) вищого рівня. Подекуди таке зберігається і на сьогодні, особливо коли мова йде про виконання так званих делегованих повноважень, які становлять понад 50% повноважень, що здійснюються органами місцевого самоврядування
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад