Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaАдміністративно-територіальний устрій Черняхівщини.
16 липня 2009
З жовтня1917-го і до початку 1922 року в Україні, як і на всій території колишньої Росії ніяких змін в адміністративно-територіальному устрої не проводилось, зберігалась система, що утвердилась в кінці XIX — на початку XX століть.
У ході революційних і воєнних подій 1917-1921 років робилися спроби змінити адміні¬стративно-територіальний поділ українських земель, але реалізувати їх не вдалося. Наприклад, у березні 1918 року після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки уряд УНР прийняв закон про новий адміністративно-територіальний устрій держави. Але вже 29 квітня 1918 року в результаті перевороту був проголошений гетьманат П. Скоропадського, який відмінив всі законодавчі акти Центральної Ради. На зміну гетьманському уряду прийшла директорія. Незважаючи на ухвалення нею законів про адміністративно-територіальне реформування в Україні, втілення їх в життя не відбулося.
Український варіант демонтажу колгоспно-радгоспної системи і створення нових ринкових відносин.
16 липня 2009
Реалії життя, що склалися в Україні з проголошенням державної незалежності, відкривали нові можливості вибору більш якісних шляхів облаштування суспільного життя. Пошук варіантів розвитку держави і суспільства був болісний і в ряді випадків непередбачений, гору брали політичні амбіції і ідеологічні догми, часто мінялась державна стратегія. Першочерговість віддавалась приватизації землі і майна, справа формування нових виробничих структур, за яких могла б забезпечуватись мотивація людей до праці, опинилась поза увагою. Практичні кроки державної політики у цьому напрямі здійснювались за схемами, скопійованими з програм російських реформ методом проб, допускаючи при цьому безліч невиправданих помилок. Структурні зміни розпочалися у травні 1991 року після того, як Міністерство АПК України направило обласним і районним управлінням сільського господарства документ «Вдосконалення форм господарювання АПК в умовах ринкових відносин». У цьому документі наголошувалось на необхідності забезпечення законодавчо рівних можливостей для розвитку на селі всіх форм власності та господарювання. Це дало б змогу більш успішно поєднувати функціонування ве¬ликого, середнього і дрібного виробництва. В документі наголошувалося, що при збереженні колгоспів і радгоспів, як основних товаровиробників, слід активізувати на селі процес утворення фермерських господарств, кооперативів, орендних колективів, де б сільський трудівник міг стати співвласником засобів виробництва, одержавши в них свою частку або пай. У жовтні 1991 року Верховна Рада України схвалила Програму приватизації і роздержавлення підприємств, землі, житлового фонду, вперше задекларувала наміри системних організаційних змін. Програмою передбачалося, що впродовж 1992 року колгоспи будуть перетворені в асоціації або господарські товариства. При цьому проголошувалось право кожного колгоспника на вихід з колгоспу і створення приватного господарства .
Радянський період розвитку сільського господарства.Рокі перебудови.
16 липня 2009
Горбачовська перебудова, на яку народ покладав великі надії і сподівання бажаних результатів не дала. Ще на початку перебудови було зроблено перші кроки, спрямовані на реформування сільськогосподарської галузі. Вони полягали в тому, що бригади, ферми, інші виробничі підрозділи колгоспів і радгоспів переводились на повний госпрозрахунок. Проте ця справа належним чином завершена не була. Тому ефект виявився мізерним не тільки по району, а й по всій державі. Березневий (1989 рік) пленум ЦК КПРС вперше в історії радянської держави визнав можливим розвиток на селі альтернативних форм господарювання: фермерських господарств, різних форм оренди, кооперативів тощо. Новий імпульс одержала така форма господарювання, як індивідуальний підряд.
Радянський період розвитку сільського господарства.Післявоєнні роки.
16 липня 2009
1 січня 1951 року було підведено підсумки роботи сільськогосподарського виробництва за 5 років. Валовий збір зернобобових збільшився на 3,2 ц з кожного га, ВРХ збільшилось на 7128 голів в т.ч. корів -1687, свиней на 8316, овець - 4861, птиці-23191.
Машинно-тракторний парк збільшився на 13 комбайнів, 96 умовних тракторів, 127 жаток. За 5 років побудовано 586 тваринницьких і 144 господарських приміщення. Значний вклад у розвиток і зміцнення колективного господарства внесла Черняхівська МТС. Лише у 1951 році тут вироблено на 15 - сильний трактор по 677 га умовної оранки при плані 545. МТС чимало зробила для зміцнення колгоспів кадрами. На посади бригадирів тракторних бригад і їх помічників були підібрані досвідчені механізатори. Тільки за 1955 рік при МТС підготовлено 46 трактористів і комбайнерів. За три роки і дев'ять місяців в колгоспах по¬будовано 10 конюшень, 8 телятників, 17 корівників, 22 свинарники, 9 вівчарників, 9 пташників, З льонопереробні пункти, 3 хмелесушки, 5 майстерень. В лютому 1961 року на базі трьох колгоспів: «Зоря комунізму», ім.Тельмана с.Новосілки та «За врожай» с.Андріїв виник насінгосп ім.Сталіна. У господарстві було 86 тракторів, 22 зернові комбайни, 75 автомобілів, понад 2,3 тис. голів ВРХ та 3000 свиней. Господарство мало 800 тис. крб. чистого прибутку. В 1962 році згідно Постанови Ради Міністрів був перейменований в учгосп »Україна».
Радянський період розвитку сільського господарства.Вітчизняна війна.
16 липня 2009
Віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав мирну працю жителів нашого району. Фашистська влада людей поголовно обклала натуральними і грошовими податками. В селах минулі колгоспи німці з початку перетворили на общинні господарства, на чолі яких поставили своїх ставленників. Все, що там вироблялось, вивозилось в Німеччину. Селянам ніхто ніякої плати за зроблену роботу не давав. Всі працювали без плати під страхом смерті. В 1943 році, коли фашисти з колгоспів все вивезли до останнього теляти земля була розділена серед селян з метою збільшення урожайності і підвищення продуктивності праці. Селянам вказувалось, що вирощене на землі слід здавати фашистам, при цьому на одну душу видавалось по 200 грамів борошна на день. Фашистська адміністрація вимагала, щоб кожна людина платила «подушне». Люди вимушені були що в кого є вести на базар і торгувати для фашистів гроші, щоб заплатити податок. Проте по дорозі на базар або й на самому базарі німецькі вояки та поліцаї забирали частину того, що попало під руку, а нерідко і все. Тут, оточивши базар, забирали молодих людей для відправки в Німеччину.
Всі трактори і сільськогосподарські машини, які до війни працювали на полях були знищенні. На полях селяни працювали кіньми, коровами, волами, в ручну косами, ціпами.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад