Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaРадянський період розвитку сільського господарства після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції.
16 липня 2009
Політична лінія партії більшовиків щодо кооперування і колективізації знайшла чітке відображення в політичних документах ЦК КП (б)У того періоду.
В цей час відповідна лінія партії проводилася і на території нашого району. До першого лютого 1925 року у районі було утворено 9 колективних господарств, серед них артілі Верболозька, Бабичівська, імені Щорса, Колодіївська (в той час ці населенні пункти входили в територію нашого району). 7 листопада 1922 року у селі Ксаверівка було організовано одну з перших комун імені 5-річчя Жовтня. Ініціаторами колективного ведення господарства стали демобілізовані воїни -червоноармійці й селяни - бідняки в кількості 15 чоловік. Фактично комуна, приступила до роботи в 1924 році і об'єднала 4 інших господарства, зокрема, Новопіль, Мокренщина, Грузлевець та центральні господарства комуни - Ксаверівку. Очолював комуну К.І.Каллер. За перші 5 років комунари домоглися добрих показників. Урожайність зернових становила по 20 ц з га, картоплі 150 ц., хмелю по 20ц. Високу оцінку праці комунарів було дано на сільськогосподарській ви-ставці, організованій в Черняхові у 1925 році. За успіхи у праці у 1927 році Ксаверівську комуну нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Слава про Ксаверівських комунарів покотилася по всій окрузі. її приклад почали наслідувати інші господарства. У цьому розділі нам хотілося б дати характеристику стану сільського господарства з часу утворення району по даний час, в основу поклавши видання Волинського окрплану за 1927 рік, куди входив наш район.
Утворення територіальних громад(сіл). Початок аграрних реформ.
16 липня 2009
Підсічно - перелогова система землеробства вимагала великої кількості землі та існування великосімейних колективів. Вони існували в Україні у вигляді дворищ. Але з розвитком продуктивних сил і переходом до трипілля паралельно йшов процес розпаду великосімейних колективів на подвірну і дольову. Дольова виникала у випадках, коли виділені із складу великої сім'ї малі сім'ї не відсилялися на нове місце, а заводили окремі двори у попередньому поселенні. Виділені із складу дворищ долі, які належали окремим сім'ям, мали різну величину. З часом долі поділялися ще на менші ділянки і створені таким чином сільські громади вже не складалися виключно з малосімейних селянських долів.
У ході проведення аграрної реформи значної трансформації зазнала просторова локація сільських поселень. На Волині ревізори дотримувались положень «Устави» 1557 року за якою вони, відводили додатково кілька прутів (8-9) землі, де вибивалася вулиця. (Прут землі дорівнював 241,3 м2 ). Селянські хати ставилися вздовж вулиці в один ряд. Навпроти них через дорогу, або за будинком, якщо вулиця будувалася на два боки, господарські будівлі, що пояснювалося протипожежною безпекою.
Утворення сіл та утворення аграрних відносин на Черняхівщині в добу середньовіччя.
16 липня 2009
Події і процеси на землях Черняхівщини, їх заселення відбувалися в контексті розвитку всього слов'янського світу. Про це свідчать стоянки древньої людини, яка появилася на теренах нашого краю в Неолітичну Добу. Сучасна Черняхівщина півтори- тисячі літ тому була краєм ве¬личних вод. Тут протікали великі і малі ріки, земля була вкрита водними плесами безкраїх озер, боліт- здвижів, могутніх Пралісів - Пущ, Борів- Хвойняків несходимих Чорнолісів. Чорноліс тягнувся в тисячолітні ліси-бори Білої Русі. Древні ліси розміщувались у непрохідній місцевості на могутніх глибоких водах. Тут людина почувала себе в безпеці на протязі тисячоліть. Так стверджує Микола Брицун у книзі «Тисячолітні веди землі древлян». Ішли віки, згасали Роди і Племена, мінялися заняття, спосіб життя, але вічним залишалася селянська праця на землі, го¬ловної годувальниці часів і народів.
Перш ніж розглянути тему освоєння нашими предками нинішніх земель, здійснимо екскурс в історію їх осілості і поселення та окреслимо поетапну динаміку змін системи земле¬робства й асортименту вирощуваних культур від початково- піонерської підсіки в найменш родючих ландшафтах Полісся. Слід відмітити, що порівняно з племінною добою, переважну роль у конкретному розташуванні відповідних виробничих осередків ,окрім природних стали відігравати різні соціальні чинники. Це найбільш стосувалося сфери безпосередніх поселень. Історія сільських поселень середньовіччя нерозривно пов' язана з історією селян як класу (або соціального стану), яку можливо вивчити лише тоді , коли суспільство стало класовим, коли виділились з общини економічно і політично сильні люди, котрі змогли піднятись над об¬щиною, оволодіти землею і тими, хто її обробляє, коли, нарешті, виникла держава, державна влада узаконила становище, що утворилось, і крім того, зобов'язала селян виконувати на її користь різноманітні повинності.(Греков Б.Д. «Крестяне на Руси с древнейших времен до XVIII века» 1946, с.20).
Древлянський та домонгольський період на Черняхівщині
16 липня 2009
Історія людства, починається з доби антропогенезу, коли появилось існування Homo sapiens, тобто первісна людина, становить більше 2,5 млн. років. Цей період характеризується суцільним пануванням привласнювальних форм діяльності, коли люди споживали готові продукти природи, займаючись мисливством, збиральництвом та рибальством. Приблизно біля 10 тисяч років тому почалося перше окультурення рослин та тваринного світу. Щоб більш усвідомити період того життя, ми занурюємося в нетрі дописемної історії, або іншими словами кажучи, маємо справу з археологією. Археологія - це своєрідна наука, яка за матеріальними залишками життя та діяльності людей вивчає і науково відтворює стародавнє минуле на основі розкопок, які мало або зовсім не висвітлені писемними джерелами.
Підтверджуючим фактом, що територію, яку займає наш район, заселяли люди стародавньої доби є те, що біля села Городище на так званій Лисій Горі у 1959 році археологом Місяцем В.О. виявлено стоянку раннього палеоліту на якій знайдено понад 3 тисячі знарядь праці первісної людини. Серед них колуни, сікачі, наконечники для стріл і списів, предмети для скобління, рі¬зання, коління, мисливства і тому подібне. Ця стоянка відома світовій археологічній науці як Житомирська стоянка палеолітичної доби. Стоянка існувала біля 100 (палеоліт 150-110, мезоліт 40-35) тисяч років тому і має два пе¬ріоди існування - так звана доба ашель, доба мустьє - свідчення проживання древньої людини на теренах краю. Подібні знахідки кам'яних виробів були віднайдені біля сіл Високе, Браженка, Горбулів, Жадьки і деяких інших. Стоянки древньої людини на Черняхівщині засвідчують глибоку древність освоєння нашого краю, ранню появу людини на теренах Східної Європи. Пізніше на нашій території жили землеробсько-скотарські племена пізньої трипільської культури. Вони поселялися у важкодоступних місцях, понад річками, в лісах біля боліт.
Географічне положення Черняхівського району
16 липня 2009
Черняхівський район було утворено 7 березня 1923 року на базі Черняхівської і Бежівської волостей. Крім того, до нього увійшли десятки населених пунктів, на той час підпорядкованих Пулинській (Червоноармійській), Давидівській, Березовській та Фасівській волостям.
Він межує з Житомирським, Коростишівським, Радомишльським, Володарсько-Волинським та Червоноармійським районами. Клімат помірно-континентальний з відносно вологим і теплим літом і м'якою зимою. Середньорічна сума опадів сягає 650-700 мм. Все це сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, вирощуванню традиційних культур для полісь¬кого краю: зернових, картоплі, льону, хмелю, кормових, овочів і інших культур. Району підпорядковано 23 сільських та 2 селищні ради, в яких у підпорядкуванні 56 насе¬лених пунктів. Є 5 значних промислових підприємств, 125 малих. Провідне місце в економіці району займає сільське господарство, яке представлено 68сільськогосподарськими агрофор-муваннями. Більше половини у валовому виробництві сільськогосподарської продукції займає рослинництво. Ними обробляється 71,6 тис. га с/ г угідь, у тому числі 48,6 тис. га орної землі. Більше 10% території району займають ліси. Населення району обслуговують районна лікарня, поліклініка, 6 лікарських амбулаторій, 13 ФАПів та 22 фельдшерських пункти, в яких працює більше 500 медичних працівників. У Черняхівській, Високівській, Головинській гімназіях, Селянщинському спортивному ліцеї, 9 загальноосвітніх школах І-ІП ст., 11 школах І-ІІ ст. та 7 школах І ст.. навчається 3930 учнів, працює Головинське вище професійне училище нерудних технологій, Черняхівська му¬зична школа семирічка, будинок дитячої і юнацької творчості, спортивна школа. Культурно-освітню роботу в районі ведуть 24 будинки культури, 17 клубів, 38 бібліотек, краєзнавчий музей, налічується 129 пам'ятників історії та культури та обелісків, більше двох де¬сятків древніх курганів - могильників. Через територію району протікає 13 річок та річечок, 16 безіменних струмків, на яких утво¬рено 49 ставків з площею 499,5 гектарів.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад