Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
|
Інформер
Погода в Житомирі
*****
RSS
Новини Житомира
Реклама
Новини партнерів
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Місто
Випадкове фото
|
 Ваше місце розташування на сайті:
Шановні гості сайту, якщо Вам відомі якісь цікаві факти з життя міста чи Ви маєте власні фото Житомира і бажаєте поділитися ними з іншими, тоді надсилайте ваші матеріали та побажання за адресою admin@city.zt.uaРоманів.Культурна столиця краю.
11 травня 2009
априкінці XVIII-початку XIX століття Романів стає свого роду культурною столицею краю. Справа в тому, що після того, як ці землі ввійшли до складу Російської імперії, Романовим стали володіти графи Іл’їнські, люди не тільки багаті, але й освічені. У їх маєтку діяли картинна галерея й бібліотека - на той час найбільші на всій території Житомирщини. При особняку постійно проживала балетна трупа, кілька театральних артистів й оперних співаків (серед них - два італійських тенори, прізвищ яких ми, на жаль, не довідалися). зрозуміло, у будинку був обладнаний і постійно функціонував театральний зал на кілька сотень місць. А в картинній галереї особняка, говорять, були навіть роботи Рафаеля й Мікеланджело. Крім того, бібліотека Іл’їнських нараховувала близько декількох тисяч книжкових томів.
Імені древнього Рима.Романів.
11 травня 2009
Райцентр Романів розташований в 72-х кілометрах від Житомира, на березі невеликої річки Лісової. Населення селища складає близько восьми тисяч чоловік. Не дивлячись на провінціальність, Романів має досить цікаву історію...
Недалеко від Романова розташоване село Колодяжне, біля якого археологи у свій час виявили залишки давньоруської фортеці-городища, побудованого, зважаючи на все, ще в часи Київської Русі, приблизно в XII столітті. Виявилося, що городище - ні що інше, як давньоруське місто Колодяжне, що згадується в літописах. Що стосується назви, то в російського історика Карамзіна (мабуть, щоб догодити російським царям) село згадується у зв'язку з династією Романових, мовляв, не виключено, що селище назване було на честь царського будинку. Припущення, звичайно, цікаве, але добре, що Карамзін тільки припускає, а не доводить свою гіпотезу, оскільки в 1471-му році ні про яку династію Романових не те що у світі, але навіть у тодішній Москві ніхто й не чув
Ємільчино. А що сьогодні?
11 травня 2009
Нинішнє Ємільчино - селище, про яке можна сміло сказати - що розвивається. Правда чавун тут давно не плавлять, зате працює місцевий льонозавод - мабуть, єдине велике підприємство району.
Німці в Ємільчино.
11 травня 2009
У часи фашистської окупації німці Ємільчино теж не дуже любили. Майже всі околишні ліси контролювали численні партизанські загони. Партизанам на початку 1943 року навіть вдалося вибити німців з більшої частини так називаної "лінії Сталіна" - залізобетонних зміцнень, побудованих нашими інженерними військами уздовж всього старого західного кордону СРСР і залишених через непотрібність в 1939-му році. В Ємільчинському районі збереглося кілька фрагментів цих зміцнень - дотів, дзотів, які на початку війни пристосували для своїх потреб німці. Звідти їх і вигнали партизани.
Ємільчино.На кордоні корови ходять хмуро.
11 травня 2009
Завдяки своєму географічному положенню, Ємільчино не переживало тих соціальних катаклізмів, які осягли великі міста під час громадянської війни. Історії невідомі або великі бої, що відбувалися в цих місцях у громадянську війну, за винятком того, що в 1920-м року в містечку побував червоний командарм Тухачевський.
З 1923 року західний кордон Ємільчинського району аж по 1939-й рік стала частиною державного кордону СРСР, а в самому Ємільчино з'явився штаб прикордонного загону. Архівні документи того років розповідають нам про важкий, а часом і курйозних буднях радянських прикордонників. А кордон в ті часи, самі розумієте, був на замку без усякого перебільшення: ряди колючого дроту, розорана контрольно-слідова смуга, спостерігачі, озброєні вівчарками...
|
|||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Назад