Забутими панськими маєтками

Раптово знайдені палац, костьол, або церква, про які нема жодних згадок в офіційних реєстрах, тішать мандрівника незмірно більше, ніж загальновідомі пам'ятки. Ніби ви копаєте город, і випадково заступом натрапляєте на скриньку з якимись старовинними документами. Можливо, вони нічого не варті, але для вас дуже цінні, бо їх знайшли саме ви. Наша друга подорож на Житомирщину майже повністю складатиметься з таких хвилюючих відкриттів.

Хоча порівнюючи з першим маршрутом, цього разу ми відносно недалеко від'їдемо від Києва, втім найпізніше маємо рушати зі столиці о 8:00. По-перше, сьогодні багато зупинок, по-друге, якість доріг у багатьох частинах цієї мандрівки аж ніяк не дозволить їхати зі швидкістю більшою, ніж 40 кілометрів на годину.
Першим пунктом маршруту є село РОМАНІВКА в Попільнянському районі. Дістаємось туди через Фастів, куди найкраще їхати автобаном на Одесу. Оминаємо місто об'їзною ліворуч і їдемо до містечка Кожанка. Воно лежить на кордоні Київської і Житомирської областей. Від Кожанки до Романівки десять кілометрів ґрун- тівки. Вказівників майже немає, тож крім навігації за мапою не соромтесь питати шлях у місцевих.

У селі нас цікавить музей-садиба поета Максима Рильського, що стоїть на пагорбі в центрі. Цей скромний, без прикрас будинок збудував батько поета - етнограф і краєзнавець Тадей Рильський. Незважаючи на те, що він походив з польських аристократів, ще під час навчання в київському університеті Святого Володимира, Тадей разом з Володимиром Антоновичем
визнав себе українцем, і заповзявся присвятити життя вивченню цього народу. Рильський удруге одружився з неписьменною і вдвічи молодшою за себе селянкою Меланією Чуприною з Романівки, за освіту котрої взявся особисто. Уже за деякий час ніхто з його друзів, які вперше бачили його нову дружину, не міг здогадатися, що ця «шляхетна пані, що так вправно подає чай», походить із простого роду. Максим був наймолодшим з синів Тадея і Меланії, які поховані неподалік від будинку-музею. Він жив і вчителював тут до кінця 20-х років минулого століття.
Музей теоретично відкритий усі дні, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Теоретично, бо на дверях висить замок, а жінка-працівник весь час ходить десь поза музеєм. Можливо,
Незвичні надгробки-мацеви з якорями на єврейському цвинтарі в Паволочівам допоможе телефон (04137) 7-12-62, і експозицію все ж таки вдасться відвідати.