Івниця

Перші відомості про Івницю датуються 1584 У другій половині XVIII ст. це було досить велике торговельно-ремісниче містечко з населенням понад 3 тис. жителів, в 1761 р. навіть отримало привілеї від польського короля Августа III. Тоді в містечку були церква, костел і каплиця, синагога і єврейський молитовний будинок, школа і два тартака. У другій половині XVIII ст. тут на пологому лівому схилі річки закладається добре спланований ландшафтний парк з традиційною системою ставків зі шлюзами. Як було прийнято в ті часи, парк створювався як антураж садибного комплексу. За іронією долі від садиби до цього часу зберігся лише фрагмент в'їзних воріт та руїни башт з бійницями, стилізовані під сторожові. Позбавлений довгі роки догляду, парк перетворився на дрімучий. Замість розпланованих алей місцеві жителі протоптали стежки, але, незважаючи на це, парк не втратив своєї романтичної привабливості. Тут на площі 14 га росте близько 45 видів дерев і чагарників, серед яких переважає ясен, ялина (зустрічаються дуже великі старі екземпляри), липа, клен. У парку збереглося близько 800 дерев, вік яких перевищує два століття.

Зараз Івниця це село з населенням менше 2000 чоловік. Начебто нічим не примітне, якщо б не маєток де Шодуара. Правда, від самого маєтку толком нічого і не залишилося. Не відомо, хто з двох відомих де Шодуар будував цей маєток - батько чи син. Батько, Станіслав, був відомим колекціонером-нумізматом, частина його колекції можна побачити в Ермітажі. Інша частина була вивезена до Англії, подальша їх доля мені невідома. Станіслав залишив після себе бібліотеку в 30 000 томів, один каталог по якій складається з семи томів. У принципі, за часом більше на роль будівельника підходить саме він.

Син Станіслава, Максиміліан, був одним з найвідоміших російських ентомологів. Навчався за кордоном, в Дерпті, подорожував по Франції, Англії, Кавказу. Колекція жуків, зібрана вченим, після його смерті залишилася у Франції.

Від помістя на сьогоднні до ладу нічого не залишилося. Флігель, в якому до цих пір живуть люди, колони при вході в маєтку, і парк, досить запущений. Парк, закладений у другій половині 18-го століття, вологий, з чагарниками кропиви, є і ставок з дикими качками.