9 жовтня 1992 р.

Протягом ось вже кількох років дослідженням житомирських підземель займається група студентів-спелеологів при турклубі педінституту. А в цьому році групою було здійснено ряд експедицій по області.

Місцем робіт стало одне з сіл Житомирського району. З розповідей очевидців підземний хід починався від церкви і вів до кам'яного хреста. На цьому місці раніше стояла каплиця. Об'єктом робіт було вибрано місце, де три роки тому в підземний хід провалилися коні. Провал засипали. Зрівняли із землею. Відшукати це місце було не так легко. Вирішено було прорити два шурфа. В одному з них на глибині 2-х метрів, відкрився вхід, що йде в бік церкви. З кожним кроком він ставав все ширше. Через 100 м це була вже ціла галерея, склепіння якої досягали 1,80 м, а ширина становила 2 м. Вздовж стін стояли лавки і стійки для факелів. По боках були розташовані ніші та повітревідводи. Хід закінчувався невеликою кімнаткою під церквою, від якої у різні боки йшли нові галереї. Одна з них вела під річку, інші через кілька десятків метрів, закінчувалися завалами.
Друга, протилежна гілка цього ходу, що веде до кам'яного хреста, після невеликого повороту закінчувалася черговим завалом.

Кілька днів намагалася пробитися група крізь завали, але безуспішно. За весь час роботи єдиними знахідками стали скелет людини, розкопаний в одному з завалів, та залишки кострищ в ходах.

Так підземелля до кінця і не розкрило свою 400-річну історію (в литовсько-польських документах цей населений пункт згадується в XVI столітті). З причини відсутності належного спорядження роботи вирішено було припинити. Експедиція фінансувалася за рахунок самих членів групи.

Ну а ще старожили стверджують, що це відрізок хода по лінії Житомир-Кодня ...