Якір Й.Е.
Народився у Кишиневі в сім'ї аптекаря. За походженням єврей. Закінчив реальне училище. Деякий час навчався в Базельському університеті, з 1915 — у Харківському технологічному інституті. Під час навчання в інституті брав участь у роботі студентських політгуртків, У квітні 1917 вступив до більшовицької партії, у грудні став членом Бессарабського губревкому.

У січні 1918 організував і очолив загін червоногвардійців, який вів боротьбу проти румунських окупаційних військ, що захопили Бессарабію. З вересня 1918- член Реввійськради 8-ої армії, командував групою військ. Восени 1918 керував бойовими операціями проти білокозаків генерала Краснова, згодом — 45-ою стрілецькою дивізією, яка вела бойові дії проти військ під командуванням генералів А. Денікіна, М.Юденича, а також армії отамана Н. Махна.

У серпні-вересні 1919 очолював південну групу військ 12-ої армії, що здійснила бойовий похід з Одеси до Житомира. У березні-вересні 1920 командував Фастівською, потім Золочівською та Львівською групами військ Червоної армії під час польсько-радянської війни 1920.

У 1921-24 — командувач 14-ої армії, військами Кримського (з квітня 1921) та. Київського (з жовтня 1921) військових округів. У 1924-25 Я. очолював головне управління навчальних закладів Червоної армії.

З листопада 1925 протягом 12 років командував військами Українського військового округу. У 1930-34 — член Реввійськради СРСР, з 1936 — член Військової ради НКО СРСР. Обирався делегатом з'їздів РКП(б), а також дев'яти з'їздів Компартії більшовиків України. Неодноразово входив до складу ЦВК УСРР, а також ЦВК Союзу РСР. Автор праць з питань військового будівництва, місця армії у функціонуванні політичної системи. У 1937 заарештований і за особистою санкцією Й.Сталіна 11.6.1937 розстріляний.

Згодом реабілітований.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Якір_Йона